Збіг?

Майя ще раз перечитала некролог. Причина смерті не була вказана. Вона спробувала шукати імена «Ендрю Буркетт» та «Тео Мора» одночасно. Випали дві сторінки сайту Академії Франкліна Біддла. Одне посилання вело на сторінку «In Memoriam», яку вона вже відвідувала. Інше привело її на сторінку «Спортивні активісти школи». Там був архів для всіх спортивних команд. Майя знайшла сторінку футбольної команди за той рік.

Оце так диво, Ендрю та Тео Мора грали в одній команді.

Чи могли двоє старшокласників однієї школи, гравці однієї футбольної команди, випадково померти з різницею менше двох місяців?

Звісно.

Але якщо додати гроші, що платилися Тому Дуґлассу, додати поїздку Клер до Філадельфії, додати те, що Том Дуґласс зник, а Клер катували й убили…

Це не збіг.

Майя ще раз перевірила записи. Джо, який тоді вчився додатковий рік,[43] теж грав у команді. Не дивно, він був одним із капітанів. Але, чорт забирай, чи не забагато смертей на одну шкільну футбольну команду?

Вона перейшла за іншим посиланням, знайшла фото команди. Половина юнаків стояли, інші — приклякнули в першому ряду. Майя швидко знайшла Джо, який стояв (теж не дивно) в самому центрі. Хвацька посмішка була з ним уже тоді. Вона дивилася на нього, такого красивого, упевненого, готового завоювати світ, знаючи, що він матиме все, що захоче, і не могла не думати, як усе для нього склалося.

На командному знімку Ендрю стояв поряд із братом, майже буквально — у його тіні. Тео Мора був у першому ряду, другий праворуч, і всміхався так само вимучено й невпевнено. Майя проглянула інші обличчя, сподіваючись знайти когось знайомого. Більше нікого. Троє з цих хлопців були тієї ночі на яхті. Чи зустрічала вона раніше когось із них? Здається, ні.

Вона повернулася до списку, роздрукувала його. Уранці зможе ще раз продивитись і…

І що?

Зателефонувати або надіслати імейли, мабуть. Запитати, чи були вони на яхті. Подивитися, чи вони знають щось про випадок з Ендрю, або, що доречніше, як помер Тео Мора.

Майя продовжила пошуки онлайн, однак не знайшла нічого нового. Вона не могла не думати, чи Клер займалася чимось подібним. Навряд чи. Швидше за все, вона дізналась якусь інформацію від Тома Дуґласса про ту кляту школу, і зі звичною для Клер філософією «йди прямо на вершину» поїхала до Академії Франкліна Біддла й почала ставити питання.

Може, саме це її вбило?

Є лише один спосіб дізнатися. Наступного дня Майя поїде до Філадельфії.

Розділ 24

Розділ 24

Ще одна жахлива, повна флешбеків ніч.

Навіть у її розпалі, коли звуки в голові рикошетом кидало в усі боки, наче розпечену шрапнель, Майя спробувала заспокоїтися й подивитися, чи не мав рацію By, розібратися, чи це просто флешбеки, чи вона чує те, чого не чула раніше. Галюцинації. Але щоразу, як вона підбиралася ближче, відповідь ставала невловимою, перетворювалася на дим. Звуки викликали посилення болю, тому, зрештою, Майя тільки намагалася протриматися до ранку.