***

Під час свого першого терміну, будучи зеленою конгресменкою, Буше познайомилася з сімдесятип’ятирічним Малкольмом Алджертоном Філіпсом, мінливим лобістом, марнотратним гулякою і таємним смотрящим у Вашингтоні. Філіпс знав усіх у місті і, що важливіше, знав (у вашингтонському значенні цього слова), хто кого штрикав, чим і навіщо. Його численні прихильники дуже б здивувалися, коли б дізналися, що цей сивочолий, бездоганно вбраний Філіпс із середини 1960-х був талановитим шпиком КГБ. Його, тоді молодого світського лева, завербували за тих часів, коли генеральним секретарем був ще Хрущов. Хоча росіяни й добре платили йому, Філіпс був у справі заради щирого задоволення від пліток, повторюваних секретів, перемивання чужих кісточок і заради влади, що поєднувалася з усім цим. Його аніскілечки не колихало, що росіяни роблять з його інформацією. Росіяни натомість виявляли до Філіпса нехарактерну терплячість. Вони не тиснули на нього, щоб він витягував секрети, платив хабарі чи цупив документи. Їм було досить і того, що в омуті офіційного Вашингтона він вказував їм на кандидатів для вербовки. Філіпс займався цим близько сорока років і робив це дуже вправно.

Під час зимової вечірки в себе вдома у Джорджтауні Філіпсові гарно заточені антенки виявили в молодій конгресменці з Каліфорнії щось на додачу до коктейльної амбіції, еґо і жадоби, притаманних людям з Капітолійського пагорба. Приватний обід з Буше шість тижнів по тому підтвердив його здогадки. Філіпс сказав своєму кураторові з КГБ, що, здається, знайшов ідеального виконавця для їхніх потреб. Стефані Буше була, за твердженням Філіпса, цілковито позбавлена совісті й сумління. Її голови не обтяжували роздуми про добро і зло. Як і патріотизм, вірність Богу, родині чи країні. Вона переймалася лише собою. Якщо їй це вигідно, повідомив Філіпс, Стефані Буше не замислюватиметься двічі про моральність шпигування на користь Росії.

Вона виросла в Саут-бей, на Ермоса-біч, ходила у вирізаних із джинсів шортах, займалася серфінгом, курила й відшивала ідеальних золотих хлопчиків. Батько був нікчемою, давав матері блядувати наліво й направо — вона зневажала своїх батьків. А тоді батько здивував їх обох. Їй було вісімнадцять, коли він застрелив матір, що саме була в обіймах кур’єра з FedEx. Це підкосило Стефані на деякий час, одначе вона взяла себе в руки й зуміла скромно закінчити Університет Південної Каліфорнії, а потім аспірантуру, після чого увійти в місцеву політику зі щораз більшим переконанням, що дружба — річ переоцінена, а стосунки варті чогось, лише коли їх можна використати для особистого просування. Втім у ній було трохи й материного ДНК, тож разом із серійною мізантропією Стефані поступово збагнула, що любить секс, дуже сильно, той, що без зобов’язань. З розквітом кар’єри їй доводилось контролювати себе, але це завжди було там, під самою поверхнею.