Два інші пікапи з ревом погуркотіли до північного боку будівлі, перерізаючи шляхи для відступу з іншого боку. «Фрейтлайнер» лишився на вершині пагорба, не зрушивши з місця, наче Джейкоб видивлявся, де саме його допомоги потребують найбільше.

В одному проході стояла Ґейл Нейборс. В інших дверях був худорлявий, ельфоподібний хлопчина, що скидався на молодого Девіда Бові. Вони саме зачиняли каплицю, коли Гарпер з Пожежником заскочили всередину: туди, в пітьму, де чекали схлипи, крики та жах. Двері з гуркотом зачинилися за ними — і більше ніколи не відчинилися знову.

8

8

У затіненому фойє Майкл схилився уперед і ніжно — благоговійно — поставив Керол на ноги.

— Тебе поранено? — надтріснутим голосом запитав він. — О, Боже, молю... молю... лиш би тебе не поранили. Не знаю, що тоді робитиму.

Керол закотила очі і стала схожа на злякану кобилу. Здавалося, вона ледве його впізнає.

— Так. Ціла. Блискіт. Гадаю, то був Блискіт! Він відвернув від мене їхні кулі. Наче силове поле, витворене з любові. Думаю, він і тебе захистив!

Гарпер кашлянула. Ступивши вперед, вона обережно відштовхнула Керол ліктем убік. У лівій руці в неї лежав камінь, більший за м’ячик для гольфу, той камінь, що його Джеймі Клоуз запхнула їй до рота чверть години тому, які тепер видавалися вічністю. Тепер він димів, бо весь цей час нагрівався в оповитій лускою долоні. Гарпер зацідила ним Майклові Ліндквісту-молодшому в щелепу, вибивши два зуби.

— Нє-а, — промовила вона. — Жодного силового поля не помічено.

Коли хлопець зігнувся й поволі опустився додолу, вона заїхала коліном у його розбите обличчя, принагідно вгативши розпеченим каменем у плече. Розлетілися іскри. Зі звуком корка, що вилітає з пляшки, плече вискочило з суглоба.

Гарпер могла продовжувати його бити. Вона геть втратила самовладання. Її рука немов зажила власним життям, жадаючи будь-що вбити цього хлопця. Але тоді довелося б опуститися навколішки, а через біль від перейм, що допікали їй, це завдало б зайвого клопоту. Крім того, Пожежник ухопив її рукою, і хоч сил її відтягти йому бракувало, він принаймні намагався це зробити.

— Стривай, — мовила вона. — Усе гаразд. Я закінчила.

В усякому разі так їй здалося, але коли Джон її відпустив, вона вдарила Майкла ногою в шию.

— Він був добрим старим, — обурювалася Гарпер, поки Пожежник відтягував її з зони влучання. — Як тобі не соромно?

Керол кинула на неї спантеличений, здивований погляд. Частина її обличчя порожевіла й розпухла, з вуха облазила шкіра. Спадаючи, правиця Божа обдарувала її щоку миттєвим сонячним опіком.