– Та й зрештою, ця твоя підозріла робота – це ще півбіди. Значно гірше, що батьки твої… вибач, що я згадую про твого батька й матір, але ж вони були простими селюками з якогось там Руликова! Вони все життя в землі длубалися… Це ж так неінтелігентно!..

Почувши таке, Костя аж смикнувся, тому дівчина поквапилася уточнити:

– Вибач, я знаю, що це болісно усвідомлювати. Тим паче, не від тебе залежить, чим твої батьки займалися… Але ж ми, Голландери, є справжніми інтелігентами, отож моя сім’я далеко не на кожного зятя погодиться. Ну, і ти до того ж ще і в дитбудинку зростав. Та й сестра у тебе сектантка.

– Ти і про сестру знаєш, – молодий чоловік був готовий розплакатися, але все ще тримався з останніх сил.

– Авжеж, знаю, Костику! Я ж кохаю тебе, а тому з’ясувала всі нюанси, які тільки могла. Я ж відчувала, що рано чи пізно ти мені освідчишся…

– Я… Я!.. – у сіромахи перехопило горло, тому він ледь вичавив із себе: – Я не знаю… Здається, ми ж у Радянському Союзі живемо… а в СРСР усі між собою нібито рівні, а ти… Раптом про сім’ю починаєш, немовби ми при царському режимі якомусь. Та вже понад чотири десятиліття тому все буржуйське відкинуте, а всі суспільні стани ліквідовані!..

– І тим не менш, Костику, ми всі живемо за певними правилами, на які не варто заплющувати очі.

– Але чому?!

– Це погано закінчується: можна втратити підтримку сім’ї.

– Тобто?! Ти про що таке говориш, про які такі речі?! Підтримка сім’ї, ви на неї лише гляньте… Можна подумати, ти англійська принцеса!

– Я не принцеса, але все ж таки належу до порядної сім’ї лікарів, які користуються загальною повагою. У тієї сім’ї своє коло спілкування, свої правила. Зокрема, і правила вибору майбутнього нареченого. Мушу їх дотримуватись, як і все наше оточення.

– Як і все оточення… – луною повторив Костя. Як раптом аж сіпнувся від несподіваної думки й запитав:

– Стривай, стривай, а як тоді бути з цією твоєю подругою… з Агатою?!

– З Гатею?

– Так-так, із нею, із нею! І з її… як там звати її чоловіка? Ти ж нас сама познайомила принагідно…

– Андрієм його звати. Дуже добре, що ти згадав про цю мою подругу та її вбогу сімейку! Просто навіть чудово.

Сюзанка підозріло пожвавішала. Це насторожувало Костю, однак молодий чоловік приготувався уважно вислухати все, що б там йому не наговорили. І дівчина мовила:

– Отож саме моя подруга Гатя подала яскравий приклад, до чого може призвести легковажний вибір чоловіка.

– Легковажний вибір?! Справді?!

– Так.