В останніх словах Сюзанки було стільки зневаги, що Костя не міг не поцікавитися причиною такого ставлення. У відповідь почув крижане:

– Гатька розписалася зі своїм Андрієм буквально через півтора місяці після їхнього знайомства. Розумієш, що це означає?

– Ага, он воно як!..

Усе було зрозуміло без подальших пояснень. Радянські РАГСи давали молодятам після подачі заяви на укладання шлюбу ще три місяці, так би мовити, «на обмірковування». Щоб скоротити цей термін, була потрібна аж надто поважна причина. Найчастіше – вагітність нареченої.

– Так отож, – кивнула Сюзанка. – Як майбутня лікарка, я одразу ж усе второпала і вирахувала, що немовля у них має з’явитися десь на початку січня шістдесят третього року. Спартак саме тоді й народився.

– Спартак?..

– Еге ж. Так його Гатька назвала, а її підкаблучник Андрійко, бачте, слухняно погодився.

– Чому ти називаєш його підкаблучником?

– А як його ще назвати?! Насамперед тому, що не Гатя до нього переїхала, а він до Гаті у прийми пішов. А її батьки теж хороші: ні Софія Аронівна, ані Самсон Данилович не погребували тим, щоб прийняти цього гоя у свій дім. То що можна говорити після цього…

– Як?! Як ти сказала?!

Не вірячи власним вухам, бідолашний Костя відчув, що його аж тіпати почало від обурення.

– А що я такого сказала? – не второпала Сюзанка.

– Як ти цього Андрія назвала?

– Ну-у-у… пролетарем. А як ще його називати?..

– Ні-ні, не так. Здається, ти назвала його… гоєм?..

– Так. А що такого?

Дівчина повела далі, однак Костя її майже не слухав, бо з невідомих йому самому глибин пам’яті раптом виринули жахливі спогади. Колись у них у селі, здається, говорили, нібито єврейське словечко «гой» означає «нелюдь», «тварина». І ще говорили, що є євреї, а є жиди. Якщо з євреями мати справи ще можна, то з жидами (а це саме ті, котрі називають іншоплемінників «гоями» – себто нелюдами і тваринами) варто триматися якнайдалі й жодних справ з ними не вести. Ніколи й нізащо!..

То що ж це виходить?! Його Сюзанка… дівчина, котру він ще годину тому кохав… чи нібито кохав… чи сподівався, що кохає… Отож, якщо його Сюзанка вжила це огидне, мерзенне слівце, то від неї варто тікати якнайдалі, тоді як він ось зараз!..

– Костику, ти слухаєш мене?

– Чого ти хочеш?..