Светлый фон
– Він у матері й жиє.
– Ага-а-а!.. Так… А чим цей твій цімбор…
– То він не є моїм цімбором, але я знаю…
– Гаразд, чим цей Гонгадзе для Братства корисний?
– Мо’, й корисний. Найперше, він є спортовцем, а ще – «афганцем». Оце ж як звідтіля ся повернув, так в інституті й поновив ся.
– Ага… А тут у Тбілісі як загуло!..
– Так загуло, що хай Бог милує!
– То він утік звідти, чи що? А ще ж «афганець», кажеш…
– Не втік, ні. Його дедьо[109] є відомим націонал-демократом, отож син був очільником інформвідділу Народного фронту Грузії.
– Гонгадзе оцей?!
– Так-так, саме він.
– Шляк би тебе трафив! Так би й казав…
– То я ж і кажу.
– То цей леґінь є направду цінним для нас.
– А так!
– Ну, гаразд. Дяка ті за відомості.
– Бувай, Юзику!
– Бувай…
Розбіглися далі у справах.