Светлый фон

1990. На граніті Майдану

Середня школа № 23, проспект ім. Карла Маркса, № 14, Дніпропетровськ, вечір 14 березня 1990 року

Середня школа № 23, проспект ім. Карла Маркса, № 14, Дніпропетровськ, вечір 14 березня 1990 року

Двері вчительської розчахнулися з громоподібним гуркотом, і в коридор вивалився Денис Єгорович Голощокін власною персоною. Перш ніж від усієї душі хряцнути дверима так, що ті мало на трісочки не порозліталися, кремезний здоровань озирнувся і рикнув через плече у глиб кімнати:

– Ну, ви мене ще згадаєте! Я вам влаштую!..

І вже потім, таки хряцнувши дверима від усієї душі, понісся шкільним коридором, ніби один із 76-міліметрових снарядів, якими під час війни батарея під його командуванням щедро «частувала» фриців. Та не встиг Голощокін зробити хоча б десяток розмашистих кроків, як двері вчительської знову розчахнулися і звідти долинуло:

– Агов, ти, придурку ненормальний! А нумо стояти…

– Що-о-о-о?!

Сталося неможливе для снаряду, але не для людини: Денис Єгорович розвернувся просто на бігу, підлетів до миршавенького кучерявого чоловічка, який ледь переступив поріг вчительської, та несамовито проревів:

– Та я тебе вб’ю, вилупку!

Та незрозуміло, як між ними все ж устиг втиснутися молодик, котрий скрикнув застережливо:

– Єгоричу, не треба!..

– Ремко, не лізь!..

– А я кажу, отямся!..

– Ремко, пусти, я його!..

– Єгоричу!..

Вони тупцяли і штовхалися на порозі вчительської не більше хвилини, аж доки в суперечку не втрутився миршавенький чоловічок, за горловину светру якого кремезний здоровань тримався лише лівою рукою через те, що колишній студент намертво вчепився в дужу десницю вантажника:

– Мені б лише камінчик свій назад!..

– Що-о-о-о??? – ревонув Голощокін. При цьому Ремка Богораз кулею відлетів до протилежної стіни коридора, хоча за роки підробітків у гастрономі він неабияк змужнів і, як то кажуть, «забурів». Зате тепер уже обидві руки вантажника зімкнулися довкола шиї миршавенького чоловічка, який здійнявся у повітря, жалюгідно дриґаючи ніжками та белькочучи:

– Мені камінчик… Мені його Таткатутка… подарува-а-а… ла-а-а…