Він похитав головою:

— Зло агресивніше за добро, Деннице.

— То що ж, не даси їм навіть шансу?

— А ти, бачу, став їхнім адвокатом…

Він рішуче підняв руку з довгими прозорими нігтями, склавши разом великий палець з мізинцем і вказівним.

— Хвилиночку. — Ангел склав руки у «Щит Шамбали» і закрив ним купол. — Вони тобі більше не належать. Зрозумій, вони — більше не ти.

Він голосно розсміявся:

— Вони — Я більше, ніж будь-хто інший. Ця сила, яка закладена в мені і у них має один початок. — Він опустив руку, — І чого ти домагаєшся? Гадаєш, вони будуть тобі вдячні?! Та вони звинуватять ТЕБЕ у всіх своїх халепах, зроблять ворогом. Знищивши їх, я захищу і тебе, нерозумного.

Він знову підняв руку.

— Ти правий, є і такі, що звинувачують мене у всіх бідах. Але їх меншість.

— Ти продовжуєш їх захищати… не розумію.

— Можна ненавидіти гріх, але не грішника.

— Вони однак себе знищать. Я добре знаю цю енергію — енергію руйнації. — рішуче мовив Він і знову підняв руку.

— Чудово! — вигукнув Ангел. — Якщо ти впевнений, що Вони знищать себе, тоді чому б тобі не лишити їх у спокої?

Він стенув плечима.

— Бо я вирішив вчинити з ними інакше.

— Я не дозволю тобі цього зробити. Відтепер вони під моєю опікою.

Ця фраза в Небесних Колах означала, що сильніший з ієрархії бере на поруки слабшого і ніхто, навіть Сам Творець, не має права втручатися в процес розвитку підопічного. Однак, самому поручителю це могло неабияк нашкодити. Фактично за всі вчинки того, кого було взято на поруки відтепер питатиметься з поручителя.

Гість Ангела скривився:

— Даремно ти це сказав.