— Коли хочете знати, то це одна з найкривавіших епох в історії цивилізації.

— Хотілося б дізнатися побільше. — Арніка підібгала ноги під себе і питально глянула на Жрицю.

Дівчині вперше за довгий час вдалося перетнутися з нею. Жриця в цій расі мала особливий статус. Вона мусила стежити за виконанням усіх ритуалів та обрядів над тілами, які покинули душі — їх треба було відспівати та переправити у царство Аїда, простежити, щоб вони там зручно влаштувалися, швидко адаптувалися і відшукали своїх предків, а потім допомогти їм встановити інформаційний зв'язок з живими родичами. Все це відбирало чимало часу і жриця дуже стомлювалася.

Проте Арніка систематично нагадувала про бажання отримати аудієнцію і врешті вона таки викроїла час і умовилася про зустріч о 23-й ночі в храмі Мертвих.

Призначений час був пізній, проте Арніка відступати не збиралася.

— Чи часто я тебе про щось просила? — з притиском в глосі мовила вона.

Жриця зітхнула, по її обличчю пробігли дрібні мімічні зморшки, які виказували невдоволення, але Арніка інтуїтивно відчула, що жінка піддалася чи то вольовому тону чи змісту фрази…

— Не знаю, що й сказати, пані, — вимовила жриця нарешті по довгій мовчанці. — Розповідь довга, а у мене є обов’язки перед померлими, які я не можу не виконати. Але так само я не можу зігнорувати наказ Богині.

— Я почекаю доки ти виконаєш свої обов’язки, — сказала Арніка.

— Справді?

— Атож. Завдання, для якого ти народилася — шанувати померлих. Я — жива — можу й почекати. Моє прохання особисте і розрахунок за нього буде теж особистий. — додала Арніка.

— Але ви не гніваєтесь на мене? — знітилась жриця.

— Аніскілечки. Я не обмежена в часі.

Жриця усміхнулась, звісно Боги не обмежені в часі, як і померлі, тому останні теж могли почекати. Але нехай буде так, як сказала Арніка.

За годину жриця повернулася і вони продовжили розмову, попередньо заваривши собі на відкритому вогні напій Богів.

— Чим найбільше тебе налякала Ера Водолія? — спитала Арніка.

— Бездуховністю, аморальністю та лицемірством. В ній було чимало кощунств.

— Наприклад?

— Не певна, що ви готові слухати про це…

Арніка подивилась на жрицю суворо звівши брови.