– Що ж, в мене хоч капелюх залишився. Як там Ерос?

Наомі облишила легкий тон.

– Мертвий, – відповів Голден з ліжка і повернувся, аби подивитися на Міллера. – Я думаю, ми були останніми, хто відлетів звідти. Станція не відповідає на виклики, а всі автоматичні системи в режимі карантинного локдауну.

– Рятувальні кораблі? – запитав детектив і закашлявся. Горло все ще боліло.

– Їх не буде, – сказала старпом, – там півтори мільйони душ. Ні в кого нема ресурсів на таку рятувальну операцію.

– Крім того, – додав Голден, – там ще й війна.

***

Світло приглушили по всьому судну. Міллер лежав у ліжку. Експертні системи перейшли в лікуванні до наступної фази, і наступні три години його стан змінювався від гострої лихоманки до холоду, аж щелепи стукотіли. Зуби і нігті на руках і ногах свербіли. Спати не виходило, тож він лежав у темряві і намагався зібрати себе до купи.

Він міркував про те, які виводи колишні партнери могли зробити з його поведінки на Еросі. Гейвлок, Масс. Намагався уявити їх на своєму місці. Він убивав людей і вбивав їх холоднокровно. Ерос був місцем смерті, і коли люди, які мають захищати закон, бажають твоєї смерті, то закон більше не варто застосовувати. До того ж, декілька мертвих довбнів були тими, хто вбив Жулі.

Отже, вбивство на ґрунті помсти. Він справді дійшов до вбивства через помсту? Це була гірка правда. Спробував уявити, як Жулі сидить біля нього – так, як Наомі біля Голдена. Вона неначе чекала запрошення. Жулі Мао, яку він направду ніколи не знав. Вона підняла руку, вітаючись.

А як щодо нас, запитав він, поглянувши в її темні, нереальні очі. Я кохаю тебе чи так сильно хочу кохати, що не бачу різниці?

– Гей, Міллере, – сказав Голден, і Жулі зникла, – ти не спиш?

– Еге. Не можу заснути.

– Я теж.

Вони мовчали мить, аж тут загуділа експертна система. Під гіпсом у детектива почала свербіти рука – тканини відновлювалися під час чергового раунду пришвидшеної регенерації.

– Ти в порядку? – перепитав Міллер.

– Чом би й ні?