Светлый фон

Вона знову натиснула на екран, і сирі дані почали прокручуватися швидше, аніж Голден встигав упізнавати побачене. На екрані в маленькому вікні софт «Росінанта» для розпізнавання патернів пробував знайти смисл. Голден дивився хвилину, але очі швидко розфокусувалися.

– Лейтенант Келлі загинув через ці дані, – відповів капітан, – він полишив судно, поки його товариші все ще билися. Морпіхи так не роблять, допоки це має сенс.

Наомі знизала плечима і вказала на екран.

– Це те, що було на кубі. Мо, там якийсь тайнопис. Але в мене немає іншого набору даних для порівняння.

Голден почав постукувати себе по нозі, негайно забувши про біль і романтичну невдачу.

– Припустимо, ці дані – це все, що в нас є. Нічого прихованого. Що ця інформація може дати Марсіянському флоту?

Наомі відкинулася на спинку крісла і розмірковувала, прикривши очі. Одним пальцем намотувала і змотувала завиток волосся на маківці.

– Оскільки здебільшого це ЕМ дані, тож багацько сигнатур двигунів. Випромінення двигуна – це найкращий шлях відслідкувати судно. Тож це демонструє, де який корабель знаходився під час бою. Тактична інформація?

– Можливо, – погодився Голден, – та чи це настільки важливо, аби відряджати з нею Келлі?

– Я так не думаю.

– Я теж.

Щось неявне шкреблося на периферії його свідомості.

– А що то за штука з Амосом трапилася?

– Амосом?

– Коли ми дісталися до вас, він стояв у шлюзі з двома автоматами.

– Були невеликі ускладнення на нашому шляху до корабля.

– Для кого ускладнення? – запитав Джим, і Наомі посміхнулась у відповідь:

– Якісь погані хлопці не дозволяли нам зламати блокування «Росі». Амос переговорив з ними. Ви ж не вважаєте, що це через те, що ми вас зачекалися, сер?

зачекалися

Це була посмішка в її голосі? Чи це часом не кокетство? Флірт? Він примусив себе не посміхнутися.