– Атож, – відповіла старпом, викинувши рушник в корзину. – Тоді ти даєш їй багато біомаси для роботи і спостерігаєш, що такого видатного їй вдасться створити.

– За словами того хлопця на відео, її було створено, аби перехопити життя на Землі і стерти нас, – нагадав Міллер.

– І ось чому, – пояснив Голден, – Ерос підходить для такого найкраще. Багато біомаси в ізольованій вакуумом пробірці. Якщо воно вирветься назовні, то навколо йде війна. Чимало суден і ракет можуть перетворити Ерос ядерними зарядами на скло, якщо загроза виглядатиме реальною. Ніщо не змусить забути наші відмінності ліпше, аніж поява нового гравця.

– Ого-о, – відреагував Амос, – це геть, геть кепсько.

– Окей. Але навіть якщо все справді сталося саме так, – продовжив капітан, – я все одно не вірю, що там є досить злих людей, аби це зробити. Це операція не однієї людини. Це справа тузенів, мо й сотень дуже розумних людей. Чи ж «Протоґен» просто завербував усіх потенційних сталінів і джеків різників?

– А про це я запитаю пана Дрездена, – сказав Міллер з незрозумілим виразом на обличчі, – коли ми нарешті зустрінемось.

* * *

Житлові кільця Тихо незворушно оберталися навкруж роздутого глобусу виробничого центру з нульовим тяжінням. Масивні промислові маніпулятори, вкорінені на полюсі, пересували на місце величезний шмат обшивки «Нову». Поки Алекс виконував причальні процедури, Голден, споглядаючи станцію з ходової рубки, відчував полегшення. Тихо була єдиним місцем, де ніхто по них не стріляв, не намагався їх підірвати і не блював на них – це робило станцію практично домівкою.

Голден поглянув на досліджуваний сейф, міцно принайтований до палуби, сподіваючись, що він не вбив щойно усіх на станції, просто притягши його сюди.

Мов за командою, Міллер проштовхнув себе через люк, підплів до сейфа згори і багатозначно подивився на Голдена.

– Ні слова не кажи, – відповів на погляд той, – я вже про це думаю.

Міллер знизав плечима і поплив до ходового посту.

– Дебелий, – промовив він, вказуючи на «Нову» на екрані Голдена.

– Корабель поколінь, – відповів Джим, – щось подібне наблизить до нас зірки.

– Або самотня смерть на далекому шляху в нікуди, – відповів детектив.

– Знаєш, за версією деяких видів, великою галактичною пригодою є жбурляння заражених вірусом куль в сусідів. Тож я вважаю, що наша досить, холєра, благородна порівняно з.

Здається, Міллер визнав це, кивнув і далі спостерігав, як Тихо наближається в моніторі, поки Алекс підводить їх ближче. Детектив тримав одну руку на консолі, мікрорухами утримуючи стабільне положення навіть тоді, коли маневри пілота несподівано тиснули на них прискоренням з усіх боків.