В теорії.

Перебуваючи сам на сам із тонкою бульбашкою повітря у власному шоломі, Голден розумів: якщо вони припустились помилки, то він про це ніколи не дізнається. «Росі» летів наосліп. Алекс мав механічний годинник, що світився в темряві, і пам’ятав розклад посекундно. Ось вам: вони не можуть переграти станцію за високими технологіями, то переграють на низьких. Якщо вони помиляються і станція вистрелить по ним, «Росі» випарується без попередження. Колись Джим зустрічався з однією буддисткою, яка казала, що смерть – це лише інший стан буття, а люди, мовляв, бояться лише невідомості, що лежить за переходом. Смерть без попередження навіть краща: вона стирає увесь страх.

Тепер він відчув, що має контраргумент.

Аби зайняти думки, він знову пробігся по плану дій. Коли вони будуть достатньо близько, аби доплюнути до станції, Алекс запустить реактор і проведе гальмівний маневр при перевантаженні 10 g. «Гай Молінарі» почне випромінювати радіоперешкоди і лазерний шум в бік станції, аби збити з пантелику прицільні пристрої на декілька секунд, поки торпедоносець виходитиме на вектор атаки.

Голден боротиметься зі станційною обороною, подавляючи все, що може пошкодити «Молінарі», поки ваговоз рухатиметься вперед, аби пробити борт Тота і висадити штурмові групи.

У цьому плані були слабкі місця.

Якщо станція вирішить відкрити вогонь раніше, просто про всяк випадок, «Росі» скоріш за все, загине ще до початку бою. Якщо системи наведення станції подолають радіо- та лазерні завади з «Молінарі», то відкриють вогонь ще до того, як «Росінант» ляже на курс атаки. Та якщо навіть все це пройде як по нотам, ще лишається штурмова група, яка проріже собі дорогу і відбиватиме коридор за коридором на шляху до нервового центру, аби перейняти контроль. Навіть найкращі з планетарних морпіхів жахалися операцій з проникнення, і мали на це серйозні підстави. Проходити крізь незнайомі металеві коридори без прикриття, поки ворог влаштовує засідки на кожному перехресті, – легкий спосіб втратити багатьох людей. У тренувальних симуляціях земного флоту Голден ніколи не бачив кращого результату, аніж шістдесят відсотків втрат. На додачу, це були не морпіхи з внутрішніх планет, з роками тренувань і в найсучасніших обладунках. Це були ковбої АЗП з першим-ліпшим обладнанням, яке вдалося нашкребти в останню хвилину.

Але навіть не це турбувало Голдена.

Насправді його турбувала велика ледь-тепліша-ніж-космос територія, розташована метрів за тридцять над станцією. «Молінарі» помітив її і попередив торпедоносець, перед тим як відпустити. Вони вже бачили подібне, тож в існуванні сістершипу не сумнівався ніхто.