– Я думаю, мені краще побути трохи унизу, – відповіла жінка.
Джим вдарив по кнопці бойової тривоги на своїй консолі. Палубне освітлення стало червоним, і клаксон прогудів тричі.
– Стапома Наґату на місток, – сказав він. Хай гризе його пізніше. Він би сам так і зробив. Але наразі не можна гаяти часу.
Старпом з’явилася на палубі менш ніж за хвилину. Голден вже пристебнувся у кріслі та переглядав комунікаційні логи. Наомі втиснулась у крісло, прив’язалась як слід і кинула на нього допитливий погляд, мовляв, «
Перед тим як заговорити, він знайшов в логах те, що сподівався:
– Отже, у нас був радіоконтакт з Міллером після того, як Ерос перестав відбивати радар. Це вірно?
– Так, це вірно, – погодилсь вона, – але його скафандр недостатньо потужний, аби пробитися крізь Ерос на велику відстань, тож один з пришвартованих кораблів підсилював його сигнал.
– А це, в свою чергу, означає, що би Ерос не зробив з променями радару, він не відімкнув передачу хвиль взагалі.
– Схоже, що так, – погодилась Наґата зі зростаючим зацікавленням в голосі.
– І в тебе є контрольні коди ваговозів АЗП на поверхні станції, вірно?
– Так, сер, – і через секунду: – От холєра.
– Добре, – Джим розвернув крісло до дівчини і посміхнувся: – Чому «Росі», як і всі інші віськові кораблі в системі, має можливість вимикати транспондери?
– Аби ворог не міг навестися на сигнал транспондера ракетою, – відповіла вона теж з посмішкою.
Голден розвернувя до неї спиною і почав викликати станцію Тихо.
– Старпоме, ви не були б такі ласкаві використати коди Міллера для увімкнення на цих п’ятьох ваговозах АЗП транспондерів? Оскільки наші гості з Ероса не можуть обігнати радіохвилі, я думаю, ми вирішили проблему прискорення.
– Так точно, капітане, – відповіла Наомі. Він вгадав посмішку на її обличчі, хоч і не дивився в її бік, і це розплавило останній лід у нього всередині. У них є план. Вони можуть дещо змінити.
– Вхідний з «Раві», – повідомила Наґата, – бажаєш прийняти до того, як я увімкну транспондери?
– З біса, так.
На лінії клацнуло.