– Капітан Голден. У нас є новий наказ. Схоже, що ми повинні переслідувати цю штуку трохи далі.
Макбрайд говорила так, наче її не посилали на смерть. Стоїк.
– Можливо, вам варто зачекати декілька хвилин, – відповів Джим, – у нас є альтернатива.
По тому як Наомі активувала транспондери на п’ятьох суднах АЗП, які були пришвартовані Міллером до станції, Голден виклав план Макбрайд, а тоді по окремій лінії Джонсону. Коли Фред повернувся до нього з радісною ухвалою нового плану ним та командуванням флоту ООН, п’ятеро ваговозів вже пінгували на всю Сонячну систему. Через годину по цьому найбільше угрупування міжпланетних ядерних ракет в історії людства було запущено і мчало до Ероса.
За виключенням…
– Викликає Міллер, – повідомила старпом, – можливо, помітив, що його кораблі увімкнуто.
Голденові щось опустилося в животі. Коли прибудуть ракети, там, на Еросі, залишиться Міллер. Не всі святкуватимуть майбутню перемогу.
– Привіт, Міллере. Як справи? – він не зміг приховати похоронний тон.
Голос детектива звучав рвано, наполовину тонув у статиці, але не настільки, аби не вирізнити інтонацію, якою той обісцить увесь їхній парад.
– Голдене, – сказав нарешті Міллер, – у нас проблеми.
РОЗДІЛ 52. Міллер
РОЗДІЛ 52. МіллерОдин. Два. Три.
Міллер натиснув на термінал, перезапустивши запобіжник знову. Подвійні двері перед ним колись були одним з тисяч повністю автоматизованих механізмів. Вони надійно ходили по своїх тонких магнітних рейках роками. Тепер-но щось чорне з текстурою деревної кори проросло по боках, деформувавши метал. За ними знаходились портові коридори, склади, казино. Все, що колись було станцією Ерос, стало тепер авангардом вторгнення позаземного розуму. Але щоб до нього дістатися, Міллер має зламати застряглі двері. За п’ять секунд. Зодягнутим у скафандр.
Він відклав термінал і швидко простяг руку до тонкої тріщини на стику половинок дверей. Раз. Два. Двері зсунулись на сантиметр, скинувши донизу частинки чорної матері. Три.
Чотири.