– В мене є тон, – закричав Алекс, – вогонь?

– Ні, – заперечив Голден. Він знав, що на іншому кораблі зараз прозвучав голосний сигнал попередження про захоплення ворожою прицільною системою. Зупиніться, наче казав їм капітан, будь ласка, не давайте мені приводу вбивати вас.

– Е… – стиха відповів пілот. – Що ж…

Перед тим як запитати, Алекс повідомив на спільному каналі:

– Гей, капітане, Ерос щойно повернувся.

– Що? – перепитав Голден, враз уявивши, що астероїд, мов картонний лиходій, підкрався до двох кружляючи суден.

– Ага. Ерос став знову видимий на радарі. Що б він не робив для блокування радарів, він перестав.

– Що він робить? – запитав Джим. – Дайте мені курс.

Наомі передала на його пульт дані щодо відслідковування і почала виконувати завдання, але пілот закінчив на декілька секунд раніше.

– Ага, – сказав він, – непогане передбачення. Воно змінює курс. Все ще іде в бік Сонця, але відхиляється від вектора на Землю.

– Якщо триматиме курс і швидкість, – повідомила старпом, – то я б сказала, що воно йде до Венери.

– Ого, – відреагував Голден, – але ж то був жарт.

– Нічогенький жарт, – це сказала Наґата.

– Передайте хто-небудь Макбрайд, що в нас вже непотрібно стріляти.

– Гей, – стурбовано запитав пілот, – якщо ми зробили так, щоб ці ракети перестали слухати, це значить, ми не зможемо їх вимкнути, так? Цікаво, куди їх Фред подіне.

– Якби я з біса знав, – відповів капітан. Просто роззброїв Землю. Це було охуєть як ніяково.

– Непередбачувані наслідки, – зітхнула Наґата, – завжди з непередбачуваними наслідками.