— Будь-яке припущення, коли він зможе бути на запусках знову? Я впевнена, що він має це на увазі.

— Так. — Натаніель кивнув, пригнічуючи посмішку. — Запуски дуже важливі.

Слава Богу Клірі все це пропустив.

— Я вірю, що ще один рік і його кістки зростуться всі разом. Хоча він повернеться на роботу набагато раніше.

Дуже погано. Рік, вільний від Паркера, був би радістю.

— Канзас, ми не можемо витягнути шайбу. Рукавички занадто об'ємні, щоб схопити її. Малуф хоче спробувати використати викрутку, щоб виколупати її. Чи це призведе до порушення герметизації? Порадьте, будь ласка.

Мій чоловік зник, і з'явився доктор Натаніель Йорк.

— Скільки кисню у них залишилось?

Клірі нахмурився на нього.

— Вони питають про… — Він похитав головою. — Який у вас рівень кисню в костюмах?

— Сорок п’ять хвилин, плюс мінус п’ять. — Голос Бенкоскі був спокійний, як ніби він не обговорював можливої смерті.

Натаніель витер рот.

— Ось що вам потрібно сказати. Якщо ущільнення пошкоджене, вони не зможуть отримати тиск.

— Якщо вони не можуть закрити двері, вони також не отримають тиск.

Натаніель звернувся до комп’ютерщиків.

— Басіра — який зараз вектор платформи Лунетта?

Басіра схопила аркуш паперу і відгриміла всі сім частин вектора: три для положення, три для швидкості і одну для часу. Він знаходився на більш високій орбіті, ніж космічний корабель, що через орбітальну механіку означало, що він йде повільніше. Вони, можливо, зможуть перейти на станцію.

Клемонс кивнув, побачивши, куди прямує Натаніель з цим питанням.

— Чи можуть вони дістатися до космічної станції до того, як у них закінчиться повітря?

— В теорії. Можливо. — Він знову закричав через кімнату до комп’ютерів. — Басіра, мені потрібна траєкторія та час імпульсу для стикування. Тримайте станцію MC на лінії. Можливо, їм доведеться перелетіти на нижчу орбіту, щоб їх зустріти.