На екрані з’явився якийсь об’єкт. Для незвиклого ока Пелората в ньому не було нічого дивовижного, але Тревіз сказав:

— Штучна, металева й випускає радіохвилі.

— Що тепер будемо робити?

— Поки нічого. З такою технологією вони не можуть нас не помітити. Якщо ж вони нічого не робитимуть, я надішлю їм радіоповідомлення. Якщо й далі не діятимуть, то обережно підійду.

— А як вони щось таки зроблять?

— Залежатиме від цього «щось». Якщо мені це не сподобається, то доведеться скористатися нашою перевагою: навряд чи в них щось може зрівнятися з тою легкістю, з якою стрибає цей корабель.

— Тобто ми втечемо?

— Як гіперпросторова ракета.

— Але ж ми полетимо звідси не обізнанішими, ніж прибули.

— Аж ніяк. Принаймні ми будемо знати, що Гея існує, що вона має робочу технологію і зробила щось, щоб нас налякати.

— Але, Ґолане, не лякаймося аж так відразу.

— Тепер, Янове, я розумію, що вам нічого не хочеться сильніше, ніж за будь-яку ціну дізнатися про Землю, але запам’ятайте, будь ласка, що я не поділяю вашої мономанії. Ми на неозброєному кораблі, а ці люди прожили в ізоляції не одне століття. Можливо, вони ніколи не чули про Фундацію і не мають до неї поваги. Або, можливо, це Друга Фундація, і щойно потрапимо їм до рук — якщо вони на нас злі, — то ніколи вже не будемо такими, як були. Ви ж не хочете, щоб вони начисто стерли вам пам’ять і ви виявили, що вже не міфолог і нічого не знаєте про легенди?

Пелорат спохмурнів.

— Якщо вже ви так кажете… Але що робити, коли ми втечемо?

— Усе просто. Повернемося на Термінус із новинами. Або зупинимося так близько від Термінуса, як нам дозволить ця стара. Потім ми, можливо, полетимо на Гею ще раз — швидше й без усього цього повільного човгання — і зробимо це на озброєному кораблі або із цілим флотом. Тоді все може бути по-іншому.

6

Вони чекали. Чекання стало звичним. Вони витратили набагато більше часу, чекаючи на підходах до Геї, ніж на весь переліт від Термінуса до Сейшелла.

Тревіз налаштував комп’ютер на автоматичну тривогу й так розслабився, що навіть задрімав у своєму кріслі.

Щойно залунала сирена, він прокинувся. Пелорат забіг до Тревізової кімнати, так само здивований. Він якраз голився.

— Ми отримали повідомлення? — запитав науковець.