— А й справді чому? Чи не варто її дослідити?

Тубінґ заспокоївся і посерйознішав. Вимовляючи останні фрази, він іще глузливо всміхався, але тепер похилив голову й пильно дивився на співрозмовника з-під брів.

— Якщо ви зараз серйозно, то хіба таке дослідження безпечне?

— А хіба ні?

— Ви відповідаєте на мої запитання запитаннями, тому що не маєте обґрунтованих відповідей. Яка користь від того, що ми вишлемо кораблі проти Мулів або другофундаторів? Що, як вони, якщо існують, просто заманюють вас у смертельну пастку? Послухайте, ви кажете, що Фундація може створити імперію вже зараз, навіть попри те, що план Селдона пройшов лише половину шляху; попереджаю вас: ви забігаєте задалеко й складнощі Плану сповільнять вас силоміць. Можливо, якщо Гея існує і справді така, як ви кажете, усе це й спрямовано на таке сповільнення. Зробіть зараз добровільно те, до чого вас пізніше можуть примусити. Зробіть мирно й без кровопролиття те, до чого вас пізніше може змусити гірке лихо. Відведіть кораблі.

— Це неможливо. Тубінґу, мер Бранно сама планує приєднатися до кораблів, і розвідувальні зорельоти вже просочилися крізь гіперпростір на територію, що нібито належить Геї.

Тубінґ витріщився на нього.

— Тоді точно буде війна, кажу вам.

— Ви наш посол. Відверніть це. Надайте сейшеллцям усі потрібні гарантії. Заперечуйте будь-яку ворожість з нашого боку. Якщо доведеться, то скажіть, що в їхніх інтересах сидіти тихо й чекати, доки Гея нас знищить. Кажіть, що хочете, але хай поводяться тихо.

Він зупинився, вивчаючи приголомшене обличчя Тубінґа, і сказав:

— Правда, це все. Як мені відомо, жоден корабель Фундації не висадиться на жодній планеті Сейшеллського Союзу й не пройде крізь справжній простір, який є частиною цього Союзу. Проте будь-який Сейшеллський зореліт, який спробує кинути нам виклик за межами території Союзу (а отже, на території Фундації), буде відразу стерто на порох. Скажіть це чітко й не давайте сейшеллцям шуміти. Якщо не зможете, вас притягнуть до суворої відповідальності. Досі ви мали легку роботу, Тубінґу, але тепер настали важкі часи й наступні кілька тижнів вирішать усе. Якщо не виправдаєте наших надій, у Галактиці для вас не буде безпечного місця.

На обличчі Коделла вже не було веселощів чи доброзичливості, коли закінчився сеанс зв’язку й зображення зникло.

Тубінґ сидів там, де й був, з витріщеними очима й роззявленим ротом.

5

Ґолан Тревіз учепився у волосся, ніби намагаючись на дотик оцінити стан своїх думок.

— Який у вас зараз настрій? — раптом запитав він Пелората.

— Настрій? — безпорадно повторив Пелорат.