Светлый фон

— А саме?

— Ну, ми говоримо про Гею як про світ Мулів або як про відроджену Другу Фундацію. А вам не спадало на думку, що може існувати третя альтернатива, обґрунтованіша, ніж перші дві?

— Яка третя альтернатива?

Очі Пелората, здавалося, зосередилися на чомусь внутрішньому. Він не дивився на Тревіза, і його голос був низький та замислений.

— Ми маємо світ, Гею, який протягом нескінченного періоду часу докладає всіх зусиль до підтримання суворої ізоляції. Він ніяк не намагається встановити зв’язок із яким-небудь іншим світом — навіть з навколишніми планетами Сейшеллського Союзу. Він має розвинену бодай якось науку, якщо історії про руйнування флотів справжні, і їхня здатність тримати нас під контролем просто зараз теж про це свідчить — і все ж вони не зробили жодної спроби поширити свою владу. Вони просять лише, щоб їм дали спокій.

Тревіз примружився.

— І що?

— Усе це дуже невластиво людям. Уся історія людства в космосі — понад двадцять тисяч років — це безперервна історія експансії та спроб її здійснити. Майже всі відомі світи, які можна було заселити, заселено. Люди сварилися через кожен світ, і майже кожен світ час від часу боровся зі своїми сусідами. Якщо Гея так не по-людськи поводиться, то, може, це тому, що вона така і є. Тому що там і справді негуманоїдна цивілізація.

Тревіз похитав головою.

— Це неможливо.

— Чому неможливо? — з теплом у голосі зауважив Пелорат. — Я вже казав вам, яка це загадка, що людська раса є єдиним розвиненим інтелектом у Галактиці. А що, як це не так? Що, як існує інша раса — на одній планеті, — яка не має нашого експансіоністського потягу? Справді, — у голосі Пелората зростало захоплення, — що, як у Галактиці мільйон інтелектів, але експансіоністським є лише один з них — ми самі? Інші залишаються вдома, ненав’язливі, приховані…

— Нісенітниці! — вигукнув Тревіз. — Ми б їх зустріли. Ми б уже висадилися на їхніх планетах. Ми бачили б усі їхні види на різних етапах технологічного розвитку, і більшість із них не змогли б нас зупинити. Але ми ніколи на них не натикалися. О космосе! Ми ніколи не бачили навіть руїн або залишків негуманоїдної цивілізації, чи не так? Ви ж історик, то скажіть мені. Бачили?

Пелорат похитав головою.

— Не бачили. Але, Ґолане, це можуть бути вони! Ця планета!

— Не вірю. Ви кажете, що вона зветься Гея і це якась стародавня діалектична версія назви «Земля». Як вона може бути негуманоїдною?

— Назву «Гея» дали цій планеті люди, і хто знає чому? Можливо, схожість зі стародавнім словом випадкова. Якщо подумати, то вже те, що нас заманювали на Гею — як ви нещодавно пояснили, і дуже детально, — а тепер тягнуть туди проти нашої волі, є аргументом на користь негуманоїдного походження геянців.