— Думаєте, через це Мул відмовився від Сейшелла?

— Можливо.

— Але ж ви не думаєте, що й Фундація тримається подалі від Сейшелла через Гею, хоча ніщо не свідчить про те, що ми взагалі колись чули про цей світ?

— Визнаю, у наших архівах немає згадок про Гею, але немає і ніяких розумних пояснень нашої поблажливості до Сейшеллського Союзу.

— Сподіваймося тоді, що сейшеллський уряд (хоч Тубінґ і має протилежну думку) переконав себе — бодай трохи — у могутності та смертельній природі Геї.

— Чому?

— Тому що тоді Сейшеллський Союз не висуватиме жодних заперечень проти нашого руху до Геї. Що більше їх обурюватимуть наші дії, то більше вони переконуватимуть себе, що краще дозволити Геї нас проковтнути. Це буде корисним уроком, вважатимуть вони, і майбутні загарбники про цей урок не забудуть.

— А що, як вони мають рацію у своїх переконаннях, мере? Що, як Гея небезпечна?

Бранно всміхнулася.

— Ви вже й самі кажете «А що, як…», чи не так, Лайоно?

— Я мушу враховувати всі ймовірності, мере. Це моя робота.

— Якщо Гея небезпечна, то вони заберуть Тревіза. На те він громозвід. І Компора теж, сподіваюся.

— Сподіваєтеся? Чому?

— Бо це зробить геянців зарозумілими, а нам таке має бути тільки на користь. Вони недооцінять нашу силу, і з ними легше буде впоратися.

— А якщо зарозумілі тут ми?

— Ми не такі, — рішуче заявила Бранно.

— Можливо, ці геянці є чимось поза межами нашої уяви й ми нездатні належно оцінити загрозу з їхнього боку. Я просто припускаю це, мере, бо навіть на таку ймовірність слід зважити.

— Справді? І чому вам таке спало на думку, Лайоно?

— Бо я вважаю, що для вас Гея — це в найгіршому разі Друга Фундація. Думаю, ви вважаєте, що вона і є Другою Фундацією. Проте Сейшелл має цікаву історію навіть за імперських часів. Сейшелл був єдиною територією, що мала якесь самоврядування. Він єдиний був звільнений від найгірших податків за часів так званих «лихих імператорів». Коротше кажучи, Сейшелл, здається, мав захист Геї навіть за імператорської влади.

— І що з того?