— Але Гарі Селдон заснував Другу Фундацію одночасно з нашою. Її не існувало за імперських часів, а Гея існувала. Отже, Гея — це не Друга Фундація. Це щось інше — і, можливо, щось гірше.

— Я не збираюся лякатися через щось невідоме, Лайоно. Є лише два можливі джерела небезпеки — фізична зброя і ментальна зброя, — і ми добре здатні протистояти обом. Повертайтеся на свій корабель і тримайте підрозділи на околицях Сейшелла. Цей зореліт полетить до Геї сам, але я весь час підтримуватиму з вами зв’язок і очікуватиму, що ви дістанетеся до нас за один стрибок, якщо буде потрібно. Ідіть, Лайоно, і приберіть оцей стривожений вираз зі свого обличчя.

— Останнє запитання. Ви точно знаєте, що робите?

— Знаю, — похмуро відповіла вона. — Я теж вивчила історію Сейшелла й розумію, що Гея не може бути Другою Фундацією. Але, як я вже сказала, у мене є повний звіт розвідників, і з нього…

— І?

— Я знаю, де розташована Друга Фундація, і ми візьмемося і за те, і за те, Лайоно. Спочатку подбаємо про Гею, а потім — про Трентор.

17. ГЕЯ

17. ГЕЯ

1

Кораблю з космічної станції знадобилося кілька годин, щоб наблизитися до «Далекої зірки». Тревізові ці години здалися дуже довгими.

За нормальних обставин він спробував би подати сигнал і тоді очікував би на якусь відповідь. Якби не було відповіді, він спробував би якось ухилитися від зустрічі із судном.

Та він був неозброєний і відповіді не було, тож залишалося тільки чекати. Комп’ютер не реагував на жодну команду, спрямовану за межі корабля.

Але принаймні всередині все працювало добре. Системи життєзабезпечення були в ідеальному стані, тож він і Пелорат у фізичному сенсі почувалися комфортно. Але це якось не сильно допомагало. Саме життя тяглося повільно, і невизначеність того, що мало от-от настати, виснажувала його. Він з роздратуванням помітив, що Пелорат здається спокійним. До того ж, хоча Тревіз узагалі не відчував голоду, Пелорат відкрив маленький контейнер зі шматочками курятини, який відразу ж автоматично розігрівся. І тепер науковець методично поїдав його вміст.

— О космосе, Янове! — роздратовано вигукнув Тревіз. — Та воно ж смердить!

Пелорат здивовано понюхав контейнер.

— Для мене воно пахне добре, Ґолане.

Тревіз похитав головою.

— Не звертайте на мене уваги. Я просто засмучений. Але візьміть-таки виделку. Ваші пальці потім весь день пахнутимуть курятиною.

Пелорат зі здивуванням глянув на свої пальці.