— Будь ласка, називайте мене Домом, Треве. Усі інші форми звертання призводять до формальністей і сповільнюють вільний обмін ідеями між вами та мною. Якщо рахувати в стандартних галактичних роках, то мені щойно виповнилося дев’яносто три, але справжнє святкування відбудеться невдовзі, через кілька місяців, коли мені виповниться дев’яносто за геянським літочисленням.

— Я не дав би вам більш як сімдесят п’ять, д… Доме, — сказав Тревіз.

— За стандартами Геї я цілком звичайний і за роками, і за зовнішністю, Треве. Слухайте, ви хоч поїли?

Пелорат глянув на тарілку, де залишилися рештки дуже непоказної та недбало приготованої їжі, і нерішуче сказав:

— Доме, можу я спробувати поставити вам незручне запитання? Звичайно, якщо воно образливе, так і скажіть, і я про нього забуду.

— Запитуйте, — усміхнувся Дом. — Я охоче поясню вам усе, що стосується Геї та цікавить вас.

— Чому? — відразу запитав Тревіз.

— Тому що ви наші почесні гості… Можна мені почути Пелове запитання?

— Якщо все, що є на Геї, має групову свідомість, то як ви, один елемент цієї групи, можете їсти це, що є іншим елементом?

— Правда! Але все переробляється. Ми мусимо їсти, і все, що ми можемо з’їсти — і рослини, і тварини, навіть неживі приправи, — це частина Геї. Але розумієте, у нас не вбивають заради задоволення або розваги, не вбивають, завдаючи непотрібного болю. Мені шкода, що ми не намагаємося возвеличувати приготування їжі, проте жоден геянець узагалі не їв би, коли б не мусив. Вам не подобається ця страва, Пеле? А вам, Треве? Що ж, страви не для того, щоб подобатися. Потім те, що з’їдено, залишається, зрештою, частиною планетної свідомості. Так, порції цієї їжі потраплять до складу мого тіла, але вони все одно братимуть участь. Коли я помру, мене теж з’їдять — хоч це й будуть лише бактерії — і відтак я братиму участь значно меншу. Але колись частини мене стануть частинами інших людей, частинами багатьох.

— Щось на кшталт переселення душ, — сказав Пелорат.

— Переселення чого, Пеле?

— Я кажу про старий міф, у який іще вірять у деяких світах.

— О, я про нього не чув. Розкажіть мені якось за нагоди.

— Але ж вашу особисту свідомість — те, що і є Домом, — ніколи повністю не буде відтворено, — сказав Тревіз.

— Ні, звичайно. Але хіба це має значення? Я все одно буду частиною Геї, і це важливо. Серед нас є містики, які питаються, чи не слід нам ужити заходів, щоб створити групові спогади минулих сутностей, але Гея вважає, що це неможливо зробити на практиці та не служило б жодній корисній меті. Це просто забруднить свідомість, якою вона зараз є. Звичайно, якщо зміняться умови, то й думка Геї теж може змінитися, але я не бачу, щоб це сталося в найближчому майбутньому.