— Щаслива стіна? — запитав Тревіз, злегка всміхнувшись.

— Стіна переживає туманне відчуття, аналогічне тому, що для нас означає «щасливий». Стіна щаслива, коли її добре спроектовано, коли міцно стоїть на фундаменті, коли її симетрія врівноважує її частини й не створює неприємних навантажень. Міцну конструкцію можна розробити за допомогою математичних принципів механіки, але за допомогою правильного Причетного її можна налаштувати буквально до атомів. Жоден скульптор на Геї не може створити першокласного витвору мистецтва без майстерно виготовленого Причетного, а ті, які виготовляю я, вважають неперевершеними — кажу без зайвої скромності. Живі Причетні, які не належать до моєї спеціалізації, — у Домі прокинулося те захоплення, що його очікуєш від людини, яка починає говорити про своє хобі, — дають нам, за аналогією, пережити прямий досвід екологічної рівноваги. Екологічна рівновага на Геї доволі проста, як і у всіх світах, але тут принаймні ми маємо надію зробити її складнішою і в такий спосіб суттєво збагатити загальну свідомість.

Тревіз підняв руку, щоб випередити Пелората, і зробив йому знак рукою, щоб науковець мовчав.

— Звідки ви знаєте, — запитав він, — що планета може витримати складнішу екологічну рівновагу, якщо в усіх вона проста?

— А, — сказав Дом, очі якого відразу заблищали, — ви перевіряєте старого. Ви, як і я, знаєте, що первісна домівка людства, Земля, мала надзвичайно складну екологічну рівновагу. Простими є лише вторинні, похідні світи.

Пелорат не міг змовчати.

— Але саме це і є проблема, яку я поставив перед собою. Чому лише Земля мала складну екологію? Що відрізняло її від інших світів? Чому мільйони інших світів у Галактиці — світів, придатних для життя, — розвинули лише непримітну рослинність та маленькі й нерозумні форми тваринного життя?

— У нас є про це одна історія — можливо, це казка, — відповів Дом. — Я не можу поручитися за її справжність. Вона спершу навіть звучить як вигадка.

У цей момент Блісс, яка не брала участі в трапезі, зайшла, усміхнувшись Пелоратові. На ній була срібляста й дуже прозора блузка.

Пелорат відразу підвівся.

— Я думав, ви нас залишили.

— Аж ніяк. Мені потрібно було підготувати звіти, дещо зробити. Можна мені тепер до вас приєднатися, Доме?

Дом теж підвівся (хоча Тревіз залишився сидіти).

— Ви дуже бажана гостя й причарували ці старечі очі.

— Для вашого захоплення я і вдягнула цю блузку. Пел вищий за такі речі, а Трев їх терпіти не може.

— Якщо ви думаєте, що я вищий за такі речі, Блісс, — сказав Пелорат, — можливо, я вас колись здивую.