— Маєш препаскудний вигляд, — сяючи усмішкою, Нікта кинулася до друга. — Але ти переміг, лицарю, тож зараз ми гордо вийдемо звідси, чув? — Дівчина кивнула Рен, а тоді обережно повела Зіґфріда до дверей, кульгаючи в одному черевику — другий вона до кінця дуелі тримала напоготові, щоб у разі потреби нагадати Сетові правила хорошого тону.
Розділ 13 П’ятнадцята шпилька
Розділ 13
П’ятнадцята шпилька
Амон не повернувся ні наступного дня, ні за тиждень. Щойно випадали групові практичні, доводилося кликати на заміну Нефтіду чи кого-небудь з універсалів. На відміну від Діоніса, Закс на заняття зазирав, але його взаємодія з Рен зводилася до нуля. «Боги, оце бовдур!» — думала дівчина. Раніше їй видавалося, щов хлопцевому буремному характері є щось романтичне, та тепер внутрішній голос укупі з самою Рендалл зійшлися на тому, що Нортон направду дурне дитя.
На запитання про Амона Аматерасу стверджувала лиш одне: «Він скоро повернеться». А Нікта що не день ставала дедалі похмурішою, хоч до того не виявляла надмірного інтересу до Діоніса та його таємниць.
— Куди, на богів Аїду, його понесло? — Дівчинка хукала на ранкове какао, і Рен не могла зрозуміти, чи вона так говорить сама з собою, чи ні, оскільки подруга ніколи не чекала на відповідь і продовжувала: — Ой зажди, зажди, Діонісе, ти тільки повернися, я ж тобі влаштую…
Вона жодного разу не уточнила, влаштує Амонові, але з Ніктиного тону скидалося, що нічого хорошого.
що саме— Шукай у всьому позитив. — Рен сьорбнула чаю і скривилася — цукор закінчився ще вчора, втім через холоднечу вони обидві уникали походу до крамниці, хоч та і ховалася під аркою в сусідньому під’їзді. — Я от, наприклад, була донедавна закохана в цілковитого ідіота. Але і це врешті стало цінним уроком.
Нікта гримнула чашкою об стіл, і її на мить обхопило плетиво чорних ниток — прояв сили Хаосу.
Чашка беззвучно розкололася, проте какао не полилося на підлогу — від нього залишився лише легкий дим, який мить чи дві пнувся до стелі — і теж щез.
— Я все контролюю… — зітхнула Нікта, прибираючи в долоню уламки.
— Нічого, — відказала Рен, згадуючи недавню дуель Зіґфріда з Сетом.
Нікта казала, що відчула там силу, схожу на свою. Сета помістили в ізолятор. Рен уперше дізналася, що в Академії взагалі щось таке існує.
…А потім зняли наступний ліміт, і він став для Академії найважчим. Такої кількості зривів та зникнень ще не траплялося. За собою Рен жодних змін не помітила. Більше того — після того як вона зруйнувала блок і зупинила напад Енліля, спалахів сили більше не траплялося, тож їй доводилося задовольнятись мізером. На щастя, мізеру вистачало, щоб складати практичні.