Він змахнув мечем так, що той майже вперся гострим кінцем у кволі груди Патриція. 

— Комусь пора повертатися до темниці, — сказав він. — І на цей раз я зроблю все, аби ви уже звідти не вийшли. Варта! Варта! 

З коридору чувся тупіт. Двері затріщали, а стілець захитався. На мить запанувала тиша, а потім як двері, так і стілець розлетілися на друзки. 

— Заберіть його! — кричав Вонс. — І додайте в камеру ще скорпіонів! В камеру його… ти не… 

— Опусти меч, — вимовив Ваймз, коли Морква заходився витягати залишки дверей зі свого кулака. 

— Ага, — сказав Ноббі, визираючи з-за капітанової спини. — До стіни і щоб усе мені було на ширині, дурбецало! 

— Шо? Що там має бути на ширині? — з цікавістю прошепотів сержант Колон. 

Ноббі знизав плечима. 

— А я звідки знаю, — сказав він. — Усе, напевне. Так безпечніше. 

Вонс дивився на ватагу і не вірив своїм очам. 

— Ох, Ваймзе, — сказав Патрицій. — Ви… 

— Помовчте, — спокійно відповів Ваймз. — Молодший констеблю Моркво? 

— Сер! 

— Зачитайте в’язню його права. 

— Так, сер! — Морква витяг свій записник, послинив великий палець і взявся гортати сторінки. — Люпін Вонс, — промовляв він, — також відомий як Люпін тільда, секретар… 

— Що? — сказав Вонс. 

— …що мешкає у помешканні, відомому як Палац, місто Анк-Морпорк, моїм обов’язком є поінформувати вас, що вас заарештовано та вам буде висунено обвинувачення, — Морква вимучено глянув на Ваймза, — у скоєнні цілого переліку вбивств шляхом нанесення удару тупим предметом, а саме драконом, а також у багатьох інших злочинах, пов’язаних із загальним підбурюванням до порушення правопорядку, що підлягають подальшому розслідуванню. Ви маєте право зберігати мовчання. Ви маєте право на відмову від того, щоб вас у порядку сумарного судочинства жбурнули у водойму з піраньями. Ви маєте право на випробування муками. Ви маєте право на…