— Що? — різко втрутилася Еґвейн. — Що ви сказали про Ішамаеля?

Стара озирнулася, щоб показати свою криву, улесливу посмішку.

— Так говорить бідний народ, міледі. Це відвертає силу Відступників, — коли називаєш їх дурнями. Почуваєшся добре — і безпечно. Навіть Тінь не зашкодить тобі, якщо назвеш її дурною. Спробуйте, міледі. Скажіть: Ба’алзамон дурень!

Кінчики іуб Еґвейн смикнулися в посмішку.

— Ба’алзамон дурень! Ви маєте рацію, Силві. — Від цього й справді стало краще. — Стара жінка захихотіла. Меч обертався просто за її плечима. — Силві, що це?

— Калландор, міледі. Ви знаєте це, чи не так? Недоторканний. — Несподівано вона змахнула палицею позад себе; десь за фут від меча палка відскочила з глухим ударом. Силві посміхнулася дужче. — Меч-Не-Схожий-На-Меч, і лише деякі обрані знають, що це таке насправді. Ніхто не може доторкнутися до нього, окрім одного. Ті, хто поклали його тут, потурбувалися про це. Одного дня Відроджений Дракон візьме Калландор і так доведе, що він — справжній Дракон. Це буде принаймні першим доказом. Льюс Терін повертається, щоб його побачив увесь світ і схилив голову перед ним. Ах, високим лордам не дуже подобається, що він тут. їм не подобається все, що пов’язано із Силою. Вони позбулися б його, якби могли. Якби могли. Гадаю, дехто хотів би оволодіти мечем, якби міг. Що б віддав один з Відступників, аби отримати Калландор?

Еґвейн розглядала мерехтливий меч. Якщо Пророцтво про Дракона правдиве, якщо Ранд, як проголосила Морейн, є Драконом, — одного дня він володітиме ним. Хоча важко було уявити, як може здійснитися все те інше, що, як вона знала, написано про нього у Пророцтві. Але якщо є спосіб отримати меч, то про нього, можливо, знає Чорна Аджа. А якщо вона знає, — то дізнаюся і я.

Дівчина обережно потягнулася до Сили, перевіряючи, що саме тримає й захищає меч. Еґвейн намацала щось — і зупинилася. Вона могла відчути, котрі із П’яти Сил присутні тут: Повітря, Вогонь і Дух. Вона могла простежити заплутане мереживо, зроблене саїдар із силою, що вразила її. У плетиві були прогалини, які вона могла промацати ретельніше. Коли дівчина намагалася це зробити, вона мовби боролася з найгустішими частинами плетива. Коли вона намагалася прорватися, плетиво вдарило її, і вона полишила спроби. Половина стіни була виплетена за допомогою саїдар-, інша ж половина, яку вона не могла ні відчути, ні торкнутися — за допомогою саїдін. Насправді не можна було сказати, що стіна суцільна, — але було дуже близько до того. Кам’яна стіна зупиняє сліпу жінку так само, як і зрячу.