— Думаю, ні, — тихо сказала вона. — Її голос був як холодна сталь. — Боюся, він хоче дозволити Ранду увійти в Серце Каменя і взяти Калландор, — а тоді відібрати його в нього. Боюся, він хоче вбити Відродженого Дракона тією зброєю, що призначена оповістити про нього.
— Ми знову тікатимемо? — спитала Зарін. — Як з Ілліана? Ніколи не думала втікати, — але я ніколи й не думала, що зустрінусь з Відступником, коли давала клятву мисливця.
— Цього разу, — сказала Морейн, — ми не можемо просто втекти. Ми не сміємо тікати. Світи й час покладаються на Ранда, на Відродженого Дракона. Цього разу ми битимемося.
Перрин важко опустився на стілець.
— Морейн, ви зараз розповідаєте про безліч речей, про котрі раніше говорили нам навіть не думати. Ви захистили цю кімнату від підслуховування, чи не так? — Коли вона похитала головою, він стиснув край столу так сильно, що темний дуб аж скрипнув.
— Я не говорю про мерддраала, Перрине. Ніхто нічого не знає про силу Відступників, — окрім того, що Ішамаель та Ленфір — найсильніпті- Проте й найслабші з них можуть відчути будь-який захист, який я накладу, за милю, а то й більше. І розірвати нас на шматки за лічені секунди. Можливо, навіть не сходячи з місця.
— Ви кажете, що він може в’язати з вас вузли, — пробурмотів Перрин. — Світло! Тоді що нам робити? Як ми можемо взагалі чимось зарадити?
— Навіть Відступник не може протистояти погибельному вогню, — сказала вона. Він подумав: чи це те, що вона використала проти Темних гончаків? Йому досі було ніяково від того, що він тоді побачив, — і від того, що вона потім сказала.
— Я дечому навчилася минулого року, Перрине. Я... небезпечніша, аніж коли приїхала до Емондового Лугу. Якщо я зможу підібратися достатньо близько до Бе’лала, то зможу знищити його. Однак якщо він помітить мене першим, то знищить усіх нас іще до того, як я зможу щось зробити. — Вона повернулася до Лояла. — Що ти можеш розповісти мені про Бе’лала?
Перрин здивовано закліпав. Лоял?
— Чому ви питаєте його? — люто випалила Зарін. — Спочатку ви кажете ковалю, що ми будемо боротися з одним із Відступників — який може вбити нас, перш ніж ми про це подумаємо! — а тепер ви питаєте про нього Лояла? Лоял одразу ж покликав її тим іменем, яким вона називалася: «Фейлі! Фейлі!», — але вона навіть не зупинилася. — Я думала, Айз Седай знають усе. Світло, я принаймні достатньо розумна, щоб не говорити, що битимусь з кимось, поки не дізнаюся про нього все, що зможу! Ви...
Вона притихла під пильним поглядом Морейн, бурмочучи щось до себе. Оґіри, — холодно сказала Айз Седай, — мають довгі спогади, дівчино. Для людей змінилося більше сотні поколінь з часів Світотрощі, однак для оґірів — менше тридцяти. Ми досі щось дізнаємося з їхніх розповідей, — те, чого не знали. А тепер розповідай, Лояле: що ти знаєш про Бе’лала? І цього разу — коротко. Мені потрібна твоя довга пам’ять, а не довга промова.