Бен кивнув.

— На тому парубку була якась темна френч-куртка, можливо чорна, а може синя, і зелена або сіра в’язана шапка. Це все, що ви бачили. Окей?

— Ви коли-небудь думали про те, щоби кинути лікарство на користь кар’єри письменника?

Джиммі усміхнувся:

— Мої творчі здібності виявляються тільки в моменти надзвичайної своєкорисності. Ви запам’ятали нашу історію?

— Звісно. І я не думаю, що вона аж така благенька, як вам самому це може здаватися. Врешті-решт, це тіло не перше, яке зникло останнім часом.

— Сподіваюся, вони це врахують. Але окружний шериф — особа значно тямовитіша, аніж про нього може думати Паркінс Ґіллеспі. Нам треба триматися сторожко. Не прикрашати цю оповідку.

— Як вважаєте, почне хто-небудь в офіційних органах вбачати у всьому цьому характерні ознаки?

Джиммі похитав головою:

— Жодного шансу, ніколи в світі. Нам доведеться непримітно поратися з цим самотужки. І пам’ятайте, з цього моменту ми кримінальні злочинці.

Невдовзі після цього він пішов до телефону і подзвонив Морі Ґріну, а потім окружному шерифу Гомеру Мак-Казліну.

  12

Бен знову повернувся до Єви приблизно о п’ятнадцятій хвилині після півночі і в порожній кухні на нижньому поверсі зробив собі чашку кави. Він неспішно її пив, перегортаючи події цього вечора з усією інтенсивністю відтворення їх у пам’яті людини, яка щойно уникла падіння з високої скелі.

Окружний шериф був високим лисіючим чоловіком. Він жував тютюн. Рухався він повільно, але його очі зблискували спостережливістю. Із задньої кишені штанів він витяг величезний, пошарпаний записник на ланцюжку, а з-під зеленого шерстяного жилета дістав старомодну, з товстим корпусом авторучку. Поки двоє його помічників розсипали пилок, шукаючи відбитки пальців, та фотографували, він опитував Джиммі і Бена. Поза ними тихенько стояв Морі Ґрін, час від часу кидаючи спантеличені погляди на Джиммі.

Що привело їх до поховального салону Ґріна?

Джиммі взяв це на себе, виклавши історію про енцефаліт.

Старий док Ріердон про це знав?

Ну, ні. Джиммі вважав, що краще все тихо перевірити, перш ніж комусь про це розповідати. Док Ріердон відомий тим, що буває, ну, занадто балакучим інколи.

І що з тим енцефаяктамйого? Воно в цієї жінки було?