Коло валки зібравсь великий натовп скитів. Усі лізли подивитися на амфори з вином, на греків. Усі кричали, вітали подорожніх, розпитували про подорож. Коли ж Таргітай коротенько розповів про пригоду з сарматською ватагою й показав сарматську кірасу, а потім витяг із торби голову сарматського мисливця – всі кинулись до нього, товкли, штовхали один одного, лізли майже на голову, щоб роздивитися краще.

Греки стояли осторонь, дивились на скитів і не знали, куди подітися.

У натовпі Калікрат помітив високу сиву людину у вбранні, досить одмітнім од скитського. На шиї в старого було намисто з вовчих зубів, а на поясі теліпались два вовчі хвости. Лице його вирізнялось своїм жорстоким суворим поглядом навіть серед цих, не дуже ласкавих облич. Очі блищали, як здалось Калікратові, недобрим вогником. Калікрат спитав про нього в Діодора.

– Це головний ворожбит царського таборища, – відповів Діо-дор, – він, здається, сам родом із сарматів.

Калікрат не зводив очей із ворожбита. Коли Таргітай вийняв голову вбитого й підняв її в гору за волосся, ворожбит витягнув шию й подививсь наперед.

Раптом обличчя його виявило здивування, потім жах, і він кинувся в натовп, став проштовхуватись до Таргітая. Коли Таргітай повернув голову вбитого до нього, він, блідий як крейда вп’явсь очима в мертве лице сармата. Довго дививсь він на нього, а потім підняв голову й глянув повним жагучої ненависти поглядом на Таргітая. Потім вийшов із натовпу й пішов геть, низько схиливши голову.

Рудий гукнув на погоничів, і валка під’їхала до царського шатра. Амфори зняли з возів і віднесли в царське шатро. Грекам одведено було намета недалеко від намету Таргітаєвої родини, і Калікрат, зморений від довгої дороги, поваливсь на волов’ячу шкуру й заснув.

СКАЛЬП

СКАЛЬП

Коли Калікрат прокинувсь, у наметі було зовсім темно. В трикутні двері намету було видко частину неба з останньою смужкою червоної зорі. Калікрат вийшов із намету й підійшов до багаття, що палало біля намету. Коло багаття сидів Діодор у своїй звичайній позі на карачках і варив вечерю. Олександра не було дома. Діодор розповів Калікратові, що царя не було в таборищі: він був на полюванні в плавнях коло Бористену, і через це їм досить довго доведеться пробути в таборищі.

– Ти бачив Таргітая? – спитав Калікрат.

Діодор вишкірив зуби:

– Твого улюбленця? Бачив. Він носиться з сарматською головою, як Персей з головою Ґорґони. Тільки від Медузи кам’янів усяк, хто б не побачив її, а цю, хто не побачить, носа верне. Дивує мене ця хіть вовтузитись з падлом. Таргітай сидить там, – додав він, – коло того воза.