– Дивись, елліне! – крикнув він Олександрові. – У нас тепер два сонця: одно на небі, – підняв він руку вгору, – а друге на голові в Сугака, – показав він на Діодора, якого скити прозвали Су-гаком.

– Як по-вашому сонце? Геліос? Так у нього на голові геліос. Ха-ха!

П’ять-шість парубків скитів теж під’їхали до Діодора. Їм здалося, що жарт Рудого та слово «геліос» дуже влучні й смішні. Вони стали круг Діодора й заіржали, як дикі коні. Побачивши, що жарт його мав такий успіх, Рудий сказав його ще раз, додавши, що це, мабуть, на лисині в грека народилося маненьке сонечко. Новий жарт ватаги викликав серед скитів ще дужчий вибух реготу.

Ніколи ще Рудий не почував себе таким дотепним, як тепер.

– Далі, далі, хлопці! – гукнув він. – Далі, хлопці, від елліна, бо він спалить вас своєю лисиною!

Діодор прокинувсь. Зрозумівши, в чім річ, він вилаявсь і торкнув коня.

Валка тихо йшла на південь. Славно пахло травами та кінським потом.

– Скажи, ватаже, – спокійно звернувсь до Рудого Діодор, – чим твоя жінка розпалює багаття?

– Як чим? – здивовано подивився той. – Кременем та кресалом… А що?

– Так… – протяжно промовив грек. – А я гадав, що ти сам розпалюєш його своєю вогневою бородою.

Рудий витріщив очі й здивовано дививсь на Діодора: його спантеличив спокійний тон грека.

– А вночі світиш своїм рудим волоссям замість каганця, – ще спокійніш додав грек.

Червоне обличчя скита налилось кров’ю, жили на шиї йому понадимались од гніву; він простяг руку до меча, але раптом згадав, що еллін – гість сколотів і що це він глузував з грека. Він заспокоївсь, бо й сам любив колупнути іноді гострим слівцем, і сказав:

– У тебе голова хоч і гола, але не порожня.

ПОБРАТИМСТВО

ПОБРАТИМСТВО

Радий був Калікрат, що їхав додому, але йому жалко було, що в ватазі не було ні Таргітая, ні Торбасая. Він знав, що Таргітай, як повірник царський, мусив бути коло царського трупа, але чого не було Торбасая, Калікрат не знав.

Прощаючись, Таргітай подарував Калікратові сагайдака й скитського лука, і ця зброя тепер теліпалась йому на поясі, а Калікрат подарував Таргітаєві невеличкого, але гарної роботи грецького ножа. Скит узяв ножа й сказав, що він хоче побрататись із Калікратом. Калікрат не знав, як це брататись, і хотів поцілувати скита, але Тар-гітай сказав, що так роблять тільки баби, а юнакам для цього потрібне вино. Калікрат налив у чашу вина, а Таргітай узяв ножа, вмочив його у вино, потім різонув себе по руці, видавив кров із рани в чашу й сказав еллінові, щоб і той зробив те саме, що й він.

Грек зніяковів; він звернувсь до Діодора й спитав, що йому робити.