Лишався ще старий кухар. Хлопці добре розуміли, яка небезпечна була ця справа не тільки для них, але й для всіх греків, бо коли б скити довідались, що задумали грецькі юнаки, ледве чи вони подивилися б на цю справу, як на жарт. Але хлопці були молоді, і з егоїзмом юнацьким, ризикуючи своєю головою, мало дбали про безпечність інших греків.

До Діодора приступитися з пропозицією визволити Таргітая було теж трудненько. Він, звичайно, не скаже нікому про те, що задумали хлопці, але він напевно буде відговорювати їх од цього діла. А хлопці цього не хотіли. Калікрат із Ксенофонтом почували себе дуже погано. Але треба було на щось зважитись. Вони виждали хвилину, коли біля Діодора не було нікого з греків, підсіли до нього й обережно, як їм здавалося, почали розмову про свою справу. З перших же слів Діодор настороживсь.

– Діодоре, – сказав Калікрат, – я бачив Таргітая. Як змарнів він. Мабуть, не легко йому думати про свою неминучу смерть по весні.

Діодор, наче не слухаючи, підвівся, подививсь у казан, помішав у ньому ополоником і сказав:

– Обід буде готовий не раніш як за годину.

«Хитрий дідуган», – подумав, дивлячись на нього, Ксенофонт.

– Я вже жалкую, що став за побратима Таргітаєві, – казав далі Калікрат, – який з мене побратим?.. Пам’ятаєш, ти сам мені казав, що коли б у мене було яке лихо, Таргітай занапастив би себе, а визволив би мене при тяжкій пригоді.

Діодор сів і пильно подивився в вічі Калікратові.

– Не крути, Калікрате, – сказав він, – скажи просто, що ти маєш на думці. Я бачу, що ви шепочетесь щодня по кутках, і чує моє серце, що ваше таємниче поводження не доведе вас до добра.

– Скажи й ти мені просто, Діодоре: мусить еллін додержати свого слова? Ти сам учив мене, що треба додержувати слова, коли дав його.

– Скажіть, що ви задумали?

– Ми задумали визволити Таргітая від страшної смерти, – відповів Ксенофонт.

Діодор довго мовчав. Мовчали й хлопці. По обличчю кухаря трудно було пізнати, що думає він.

– Що ж ти мовчиш? – не втерпів нарешті Калікрат.

– Я думаю, які божевільні хлопці, ти й Ксенофонт. Яким чином ви можете визволити Таргітая? Питали ви Таргітая, чи згодний він буде тікати з селища. Чи думали ви, яка це небезпечна справа для вас і взагалі для всіх нас, еллінів, що забралися сюди, в це осине кубло? Щастя ваше, що Таргітай, я певен, не згодиться на втечу. Ухилитися Таргітаєві від своєї смерти буде трудніше, ніж умерти на могилі царській, бо їм’я його як зрадника скити передаватимуть і дітям, і онукам своїм.

– Через це ми й звернулись до тебе, Діодоре Ти це знаєш, що ми не розуміємо скитської мови. Поговори з Таргітаєм ти, і коли він не згодиться, моя совість буде спокійна.