— Містере Траск, я поставлю вас у переліку першим. Ви отримаєте перший автомобіль, який прибуде.

— Дякую.

— Радий буду зробити це для вас,— відповів Віль.

— А як ваша матінка, тримається? — спитав Адам.

Віль відкинувся в кріслі, й на його обличчі засяяла ласкава усмішка.

— Мама неймовірна,— промовив він.— Вона як скеля. Я згадую всі наші важкі часи, а у нас їх було чимало. Батько був не надто практичний. Завжди десь у захмарних мріях в книжках. Гадаю, мама з’єднувала нас, і завдяки їй Гамільтони не закінчили у богадільні.

— Вона — чудова жінка,— підтвердив Адам.

— Не просто чудова. Вона сильна. Міцно стоїть на ногах. Вона — справжня опора. Ви після похорону заходили до будинку Олів?

— Ні.

— А зайшло понад сто людей. І саме моя мама смажила всіх тих курей і дбала, щоб усім всього вистачило.

— Не може бути!

— Може. Подумайте лишень — це ж похорон її власного чоловіка!

— Неймовірна жінка,— повторив Адам слова Віля.

— І вона практична. Знала, що всіх треба нагодувати,— і нагодувала.

— Сподіваюся, вона впорається, але все одно це для неї важка втрата.

— Вона впорається,— підтвердив Віль.— І переживе нас усіх, хоч яка вона тендітна.

Повертаючись до себе на ранчо, Адам зрозумів, що помічає те, на що не звертав уваги роками. Він бачив у густій траві польові квіти, бачив на схилах бурих корів, які піднімалися зручними стежками і паслися на ходу. Приїхавши на свої власні землі, Адам відчув приплив задоволення такого гострого, що почав його досліджувати. І раптом він утямив, що вимовляє в такт тупоту копит свого коня: «Я вільний, я вільний, у мене немає тривог. Я вільний. Вона пішла. Її більше немає. Боже всемогутній, я вільний, я вільний!»

Він простягнув руку і збив пушок зі сріблясто-сірого полину край дороги, а коли пальці його стали липкими від соку, він глибоко-глибоко вдихнув різкі, проникливі пахощі у себе на руках. Він був радий, що повертається додому. Він хотів побачити, як виросли його близнюки за ці два дні, що його не було,— він хотів побачити близнюків.

— Я вільний, і вона пішла,— виспівував він на повний голос.

2