Светлый фон

Арон хотів змінити тему, подумати про щось інше.

— А я знаю один секрет,— заявив Кел.

— Який?

— Ти вибовкаєш.

— Ні, якщо ти не дозволиш.

— Не знаю, чи варто говорити.

— Ну будь ласка,— благав Арон.

— Не розплещеш?

— Та ні!

— Як гадаєш, де наша мати?

— Померла.

— А от і ні.

— Померла!

— Ні, вона втекла,— проголосив Кел.— Я чув, як про це говорили якісь чоловіки.

— Вони брехуни.

— Вона втекла,— повторив Кел.— Не прохопишся, що це я тобі сказав?

— Я не вірю. Тато сказав, що вона на небесах.

— Незабаром я сам втечу і знайду її. І приведу назад.

— А що ті чоловіки казали — де вона?

— Не знаю, але я її знайду.