Светлый фон
Арон хотів змінити тему, подумати про щось інше.
— А я знаю один секрет,— заявив Кел.
— Який?
— Ти вибовкаєш.
— Ні, якщо ти не дозволиш.
— Не знаю, чи варто говорити.
— Ну будь ласка,— благав Арон.
— Не розплещеш?
— Та ні!
— Як гадаєш, де наша мати?
— Померла.
— А от і ні.
— Померла!
— Ні, вона втекла,— проголосив Кел.— Я чув, як про це говорили якісь чоловіки.
— Вони брехуни.
— Вона втекла,— повторив Кел.— Не прохопишся, що це я тобі сказав?
— Я не вірю. Тато сказав, що вона на небесах.
— Незабаром я сам втечу і знайду її. І приведу назад.
— А що ті чоловіки казали — де вона?
— Не знаю, але я її знайду.