— А твоя книгарня?

— Не хочу я ніякої книгарні. Здається, я це зрозумів, не встигнувши сісти у потяг, але мені знадобився увесь цей час, щоб переконатися.

— Тоді й твоя остання мрія пішла прахом.

— Туди їй і дорога...— Здавалося, що в Лі от-от почнеться істерика.— Міссі Тласк, китайса хльопець думати він хотіти напитися.

Адам розхвилювався.

— Та що ж таке з тобою діється?

Лі підніс пляшечку до рота, зробив великий ковток і видихнув алкогольні випари зі свого палаючого горла.

— Адаме,— промовив він.— Я незрівнянно, неймовірно, нестерпно щасливий, що повернувся додому. Ніколи в житті я не був так паскудно самотній.

Розділ 36

1

У Салінасі було дві граматичні школи, великі жовті будівлі з високими вікнами, і ці вікна були непривітні, а двері не усміхалися. Школи ці називалися Іст-Енд — Східна й Вест-Енд — Західна. Оскільки зі Східної школи йшла пряма дорога у пекло і за місто, і її відвідували діти, які мешкали на схід від Головної вулиці, я не займатимуся нею.

Західна школа, величезна двохповерхова споруда, перед фасадом якої росли сучкуваті тополі, розділяла ігровий двір на дві половини — дівчачу й хлопчачу. Позаду школи високий дощатий паркан відгороджував дівчачий двір від хлопчачого, а в глибині двору була глибока калюжа стоячої води, у якій навіть стирчав очерет. Західна школа мала класи від третього по восьмий. Учні перших і других класів ходили до Дитячої школи, яка була неподалік.

Західна школа володіла достатнім місцем для кожного класу: третій, четвертий і п’ятий розташовувалися на першому поверсі, а шостий, сьомий і восьмий — на другому. Кожна класна кімната мала звичайні роздовбані дубові парти і квадратний вчительський стіл, один великий настінний годинник фірми «Сет Томас» і одну картину. Саме картини відрізняли один клас від іншого, причому переважав вплив живопису прерафаелітів38. Галахад39, що стоїть у повних лицарських обладунках, вказував шлях третьокласникам; біг Аталанти40 спонукав четвертий клас; «Горщик з базиліком»41 спантеличував п’ятий клас, і так далі, аж доки обвинувачення Катиліни42 не відправляло восьмикласників до старшої школи з відчуттям високих громадських чеснот.

Кела й Арона зарахували у сьомий клас згідно з їхнім віком, і вони в усіх подробицях вивчили картину цього класу — Лаокоон, повністю замотаний у змій43.

Після навчання в однокімнатній сільській школі хлопчиків вразили розмір і велич Західної школи. Розкіш мати окрему вчительку для кожного класу справила на них глибоке враження. Таке видавалося марнотратством. Але як це і притаманно людській природі, приголомшення їхнє тривало один день, на другий день вони просто дивувалися, а на третій вже й забули, що взагалі колись вчилися в іншій школі.