Під час своїх прогулянок Кел часто пригадував розмову між Адамом і Лі, яку він підслухав на ранчо. Йому хотілося докопатися до правди. І його знання поступово зростали, то якийсь натяк, почутий на вулиці, то глузлива репліка у більярдній. Якби ці словесні уламки почув Арон, він і уваги б не звернув, але Кел їх колекціонував. Він знав, що мати його не померла. А ще він знав, як з першої розмови, так і з подальших балачок, що Арон навряд чи зрадіє від такого відкриття.

Однієї ночі Кел натрапив на Кролика Голмена, який прибув із Сан-Ардо на свій загул, який робив що півроку. Кролик кинувся радісно вітати Кела, як це завжди роблять селюки, зустрівши знайомого у чужому місті. Кролик, потягуючи віскі з пінтової фляги46 у провулку за «Еббот-гаусом», виклав Келу всі новини, які тільки міг пригадати. Він продав ділянку своєї землі за гарну ціну і приїхав до Салінаса відсвяткувати, а святкування означало гульбу на всю котушку. Він збирався піти за Колію і показати отим шльондрам, на що здатен справжній чоловік.

Кел тихо сидів поруч і слухав. Коли віскі у флязі Кролика скінчилося, Кел збігав до Луїса Шнайдера і попросив його купити ще пляшку. Кролик відставив свою порожню флягу, а коли потягся до неї знову, вона була повна.

— Дивно,— сказав він,— я гадав, що маю тільки одну. Приємна помилка.

Осушивши другу пінту, Кролик забув не лише, хто такий Кел, а й скільки йому років. Проте він пам’ятав, що його співрозмовник — дуже давній і дорогий друг.

— Ось що я тобі скажу, Джордже,— торочив він,— дай мені лишень набрати трохи свинцю у мій олівець, і ми разом підемо за Колію. І не кажи, що ти того собі не можеш дозволити. Вся гулянка за мій рахунок. Я тобі казав, що продав сорок акрів? Мені від них було мало користі. І знаєш, Гаррі, що ми зробимо? Хай пропадом пропадуть оті дешеві лахудри. Ми підемо до Кейт. Дорого, звісно, десятка, але якого дідька! У них там справжній тобі цирк. Бачив колись цирк, га, Гаррі? Просто цьом та в люлю. Кейт свою справу добре знає. Ти ж пам’ятаєш, хто така Кейт, Джордже? Жінка Адама Траска, мати отих бісових близнюків. Ісусе! Ніколи не забуду, як вона в нього вистрелила і втекла. Законопатила йому кулю в плече і чкурнула. Як дружина вона була саме ніщо, але шльондра з неї збіса вправна. Смішно — кажуть, що з повій виходять зразкові дружини, чув? Для них уже нічого нового немає, їх не звабиш. Допоможи мені трохи, добре, Гаррі? Про що я говорив?

— Про цирк,— спокійно відповів Кел.

— Ага, точно. Так від того цирку в Кейт у тебе очі на лоб повилазять. Знаєш, що вони роблять?