Кел не зводив погляду з обличчя Адама і побачив, як батько поринув у минуле в пошуках якоїсь вигадки. Коли Кел брехав, він бажав дістати якусь користь. Бути змушеним брехати видавалося йому ганебним. Він хотів крикнути: «Я знаю, звідки у вас цей шрам, все гаразд». Але, ясна річ, не крикнув.

— Добре, залюбки послухаю,— сказав він натомість.

Арона також каламутили внутрішні зміни, але його реакція була доволі млява, на відміну від Келової. Його тіло не так пронизливо волало до нього. Пристрасті його пішли у напрямок релігії. Він вирішив стати священиком. Ходив на всі відправи до єпископальної церкви, допомагав прикрашати приміщення квітами й листям на свята і проводив багато часу з молодим кучерявим пастором містером Рольфом. Підготовкою Арона до вступу в світ зайнявся молодий чоловік без жодного досвіду, що і давало йому ту легкість узагальнень, яка зустрічається лише у недосвідчених.

Арон пройшов конфірмацію47 у Єпископальній церкві та став співати там по неділях у хорі. Абра пішла туди за ним. Її жіночий розум підказував, що такі речі обов’язкові, але неважливі.

Природно, що новонавернений Арон почав упливати на Кела. Спершу Арон молився за Кела подумки, але згодом звернувся напряму. Він засуджував безбожність Кела і вимагав його виправлення.

Кел міг би і дослухатися, якби брат діяв хитріше. Але Арон досяг того ступеню пристрасної чистоти, коли всі інші видаються нечистими. Після кількох нотацій Кел відчув, що Арон до нестями захоплюється собою, і так йому і сказав. Для обох стало полегшенням, коли Арон відступився від брата і прирік на довічне прокляття.

Релігійність Арона неминуче набула сексуального відтінку. Він говорив з Аброю про необхідність зречення і вирішив, що обере для себе целібат — безшлюбність. Мудра Абра погоджувалася з ним, вірячи й сподіваючись, що цей етап мине. Безшлюбність була єдиним станом, який вона знала. Їх хотілося вийти за Арона заміж, народити йому багато дітей, але наразі вона про це не заговорювала. Раніше вона ніколи не ревнувала, проте зараз почала помічати в собі інстинктивну і, мабуть, обґрунтовану ненависть до превелебного містера Рольфа.

Кел спостерігав за перемогою свого брата над гріхами, яких ніколи не скоював. Він сардонічно уявляв, як розповів би братові про матір, щоб побачити, як той з цим упорається, але негайно відкидав цю думку. Він був певен, що Арон нізащо не зможе з цим жити.

Розділ 39

1

Час до часу Салінас страждав від відрижок моральності. Цей процес бував доволі одноманітний. Одна відрижка нагадувала іншу. Іноді все починалося на церковній кафедрі, а іноді з приходом нового амбітного президента Жіночого громадського клубу. Незмінним гріхом, який треба було викорінити, були азартні ігри. Напади на азартні ігри мали свої переваги. Їх можна було обговорювати, на відміну від проституції. Азартні ігри становили очевидне зло, до того ж більшість ігорних закладів тримали китайці. Ймовірність наступити на мозоль чиємусь родичу була мінімальна.