— Гаразд, отже, ти кажеш, що хочеш повернути гроші, які втратив батько. Чому?

Зазвичай очі Кела були примружені й сторожкі, але зараз вони так широко розплющилися, що здавалося, ніби він дивиться навколо і крізь Віля. Ніколи ще Кел так близько не підходив до власної душі.

— Мій батько хороший,— сказав він.— Я хочу йому відшкодувати, тому що сам я не хороший.

— Якщо ти це зробиш, хіба ти не станеш хорошим?

— Ні,— відповів Кел.— У мене думки погані.

Віль ще ніколи не зустрічав людини, яка б так відверто себе розкривала. Йому стало майже ніяково від цієї відвертості, але він знав, наскільки безпечний Кел у своїй оголеній чесності.

— Ще одне,— сказав він,— і я не заперечую, якщо ти не схочеш відповісти. Не думаю, що я б на таке відповів. Так от. Скажімо, ти дістав би ці гроші й віддав їх батькові,— тобі не спало б на думку, що ти намагаєшся купити його любов?

— Так, сер. Спало б. І це була би правда.

— Про це я й хотів спитати. Тепер усе.

Віль нахилився вперед і приклав руки до спітнілого лоба, на якому пульсувала жила. Він не міг пригадати, коли відчував подібне потрясіння. А в Кела виникло обережне передчуття перемоги. Він знав, що переміг, але зробив незворушне обличчя, щоб не видати себе.

Віль підвів голову, зняв окуляри і протер вологі скельця.

— Ходімо звідси,— запропонував він.— Покатаємося.

Віль сів за кермо свого величезного «вінтона» з капотом довгим, як труна; потужний мотор машини гарчав і пихтів. Він поїхав на південь від Кінг-Сіті окружною дорогою, кругом наливалася новими соками весна, у небі носилися жайворонки, дротяні огорожі дзюрчали веселу мелодію. На заході височіла гора Піко-Бланко, її вершина ще була вкрита густим снігом, а у долині, перекриваючи шлях вітрам, виструнчилися евкаліпти у блиску юного срібного листя.

Доїхавши до бічної дороги, що вела до рідної лощини угіддя Трасків, Віль зупинив машину. Він не сказав ні слова відтоді, як його «вінтон» виїхав з Кінг-Сіті. Могутній мотор затих з глибоким зітханням.

Віль, дивлячись просто поперед себе, промовив:

— Келе, хочеш бути моїм партнером?

— Так, сер.

— Я не беру партнерів без грошей. Я міг би позичити тобі гроші, але це потягне за собою проблеми.

— Я можу дістати гроші,— сказав Кел.

— Скільки?