Дізнавшись про всі ці розрізнені дані, можна почати складати їх в одну цілісну картину. Стрес, особливо в загостреній формі нестачі контролю та виходу негативних почуттів, викликає низку хвороботворних змін в організмі людини. У когнітивному плані це включає викривлене переконання в тому, що немає контролю або способів позбутися негативних почуттів за обставин будь-якого виду вивченої безпорадності. На рівні емоцій — ангедонія, брак задоволення. На рівні поведінки — психомоторна загальмованість. На нейрохімічному рівні спостерігається висока ймовірність порушень системи сигналів серотоніну, норепінефрину та дофаміну (як буде показано у Розділі 16, довготривалий стрес може зруйнувати запаси дофаміну в центрі задоволення в мозку). Що ж до психології, відбуваються зміни, зокрема, в режимі сну, харчування та чутливості глюкокортикоїдної системи до зворотного сигналу. Разом ми називаємо всі ці зміни глибокою депресією.
Це приголомшливо. На мою думку, це вид хвороби, викликаної стресом. Але потрібно прояснити ще декілька важливих питань. Передусім, чому зв’язок між стресом та депресією порушується після приблизно трьох нападів глибокої депресії? Це стосується випадків, коли напади депресії починають ритмічно відбуватися за певним внутрішнім розпорядком, незалежно від наявності стресогенних чинників у зовнішньому світі. Чому стається такий перехід? Сьогодні існує багато теорій щодо цієї проблеми, але дуже мало конкретних даних.
Але основне питання таке: чому лише деякі люди впадають у депресію? Очевидною відповіддю буде сказати, що деякі люди піддаються дії більшої кількості стресогенних чинників, ніж інші. А якщо відслідкувати історію життя людини, то можна сказати, що депресія виникає не тільки тому, що деякі люди переживають більший стрес за інших, а й тому, що, переживши страшний стрес у дитинстві, людина на все своє життя залишається надмірно вразливою до майбутніх стресогенних чинників на своєму шляху. У цьому полягає сутність алостатичного навантаження, коли сильні стреси призводять до уразливості і передчасного зношування організму.
Отже, різну частоту випадків депресії можна пояснити різницею в інтенсивності пережитого стресу та/або історії стресу (чи переживала людина стрес у дитинстві). Але навіть за однакової сили та історії стресу одні люди більш вразливі за інших. Чим зумовлена така вразливість?
Для того щоб спробувати розібратись у цьому питанні, необхідно переформулювати його. Як деяким людям вдається