Отже, різний ступінь впливу чинників ризику та чинників захисту не дає нам чіткого пояснення. Цей чинник потрібно розглядати під іншим кутом. Порівняти країни з різним рівнем загального благополуччя. Можна припустити, що проживання в багатшій країні дає більше можливостей для набуття чинників захисту та уникнення чинників ризику. Наприклад, найбільш екологічно чистими є найбідніші та найбагатші країни; найбідніші — тому що в них немає промислового виробництва, а найбагатші — тому що вони або здійснюють виробництво екологічно чистим способом, або переносять свої потужності в інші країни. Але якщо проаналізувати ситуацію десь у 25 % найбагатших країнах світу, то зв’язку між рівнем достатку країни та станом здоров’я її громадян ви не побачите.^[123] На цій думці наголошує Стівен Безручка з Університету Вашингтону, досліджуючи це питання на прикладі США,— хоча ця країна має найдорожчу та найсучаснішу систему охорони здоров’я у світі, існує неймовірна кількість менш багатих країн, де люди живуть довше і хворіють менше.^[124]

Звідси виникають уявлення про важливість доступності медицини і супутніх чинників ризику. Саме з цих питань відбуваються запеклі суперечки на наукових конференціях. Більша частина цієї книжки присвячена тому, як «традиційна» медицина, зосереджена виключно на таких причинах захворювань, як-от віруси, бактерії та мутації, вкрай неохоче змушена визнавати значущість психологічних чинників, зокрема стресу. Так само «соціальні епідеміологи», прибічники зв’язку між СЕС та станом здоров’я, уже давно сфокусовані на доступі до медичного обслуговування та чинниках ризику. І тому їм теж доводиться змиритися з наявністю психологічних чинників. Зокрема зі стресом.

СТРЕС І ГРАДІЄНТ СЕС

СТРЕС І ГРАДІЄНТ СЕС

Як уже зазначалося, бідність породжує непропорційно велику кількість щоденних і сильних стресогенних чинників. Якщо ви прочитали про це тут і не поцікавилися, чи має стрес якесь відношення до градієнту СЕС та стану здоров’я, то вам слід отримати свої гроші назад. Правильно?

У попередньому виданні цієї книжки я доводив важливу роль стресу за допомогою трьох аргументів. По-перше, бідність пов’язана з усіма хронічними повсякденними стресогенними чинниками. По-друге, коли хтось досліджує градієнт СЕС для окремих хвороб, то найзначніші градієнти виникають для хвороб з найбільшою чутливістю до стресу, як-от серцево-судинні захворювання, діабет, метаболічний синдром і психічні розлади. По-третє, після того як ви зібрали звичайних підозрюваних— недоступність медицини і чинники ризику — і виключили їх з подальшого розгляду, то які ж чинники, що мають відношення до градієнту СЕС, залишаться? Плями на сонці?