А треба було роман писати! Попри все – писати, писати, не здаватися, але писати!.. Якби він не проволиндив з тим романом – можливо, зараз би мав видану книжку на руках. І тоді, можливо, нічого б із Гонгадзе не сталося.
Стоп! А з чого він вирішив, що з ним… Що його таки ВБИЛИ, зовсім як у недописаному романі?!
Але в розбурханому тривожною звісткою мозку негайно виник спогад про те, як Гія Гонгадзе розповідає перед мікрофоном про те, що помітив за собою «хвоста»[94]. Коли це сталося?! Здається, десь всередині літа…
А ще раніше, коли Кучма приймав відставку міністра Тулумбасова… Що президент заявив тоді?! Також щось надто важливе – але що саме?!
Як раптом…
«Тільки майте на увазі наступне: відставку Тулумбасова я приймаю, але якщо взимку на складах теплових електростанцій раптом не вистачить вугілля, то я натоплю житла українців головами винних в такій нестачі».
Ці слова Кучма адресував прем’єр-міністрові та віце-прем’єр-міністру з питань ПЕК. Це було сказано наприкінці червня. А вже в середніх числах липня Гонгадзе помітив, що за ним стежать, і звернувся з цього приводу до Генпрокурора. А сьогодні 16 вересня – і Гонгадзе зникає…
То що ж це виходить?!
Але які б розклади не виникали, в скронях відчайдушно калатала думка проста й очевидна до огидності:
ТИ ЗАПІЗНИВСЯ!
ТИ ЗАПІЗНИВСЯ!
ТИ ЗАПІЗНИВСЯ! ТИ ЗАПІЗНИВСЯ!Ех-х-х, якби ж він тільки знав!.. Якби знав про все заздалегідь!
А тепер вже нічого не вдієш.
Нічого!.. Анічогісінько.
2001 «Україна без Кучми»
2001
«Україна без Кучми»