Білий покрути головою, випростувався.

- Нє-а. Сьогодні ви же нічого мені не вирівняєте, сьогодні ваш кінець. Моліться, якщо ви, комуняки, хоч в щось взагалі вірите.

- Ах ти, платна суко…

- Красиві останні слова.

Білий нещиро скривився і націлився просто між очей жертви.

Нііііі:…

Сухо клацнув пістолет.

Білий здивовано заморгав.

Подивився на діру в пальті і на червону пляму, яка розливалася навколо неї.

Він ще хотів, незважаючи на все, натиснути на спусковий крючок, але рука не втримала зброї. Вбивця випустив "макарова", який клацнув об асфальт, потім сам звалився вслід за ним.

Над Артуром Вікторовичем було тільки нахмурене, чорне листопадове небо.

Потім його заслонило бородате, заросле обличчя.

А потім вже було нічого.

Х АКТ

По тому