— Вона помітно схудла, і колір її обличчя мені не подобається, проте почувається непогано. Звісно, перевтомилася від усіх цих клопотів, але тепер вона зможе відпочити.

Через рік Ізабелла народила дочку й назвала її, за останньою модою, Джоун; а ще через два роки в неї знайшлася друга дівчинка, яку, за ще останнішою модою, нарекли Прісциллою.

Один із компаньйонів Генрі Метьюріна помер, двоє інших, не без тиску з його боку, незабаром вийшли з діла, тож він зостався єдиним власником фірми, якою і раніше керував самовладно. Тоді він здійснив свою давню мрію — взяв Грея собі в компаньйони. Фірма процвітала, як ніколи.

— Друже, вони загрібають гроші лопатою, — хвалився мені Елліот. — Грей у свої двадцять п’ять заробляє п’ятдесят тисяч на рік. Отак! А це ж тільки початок. Ресурси Америки невичерпні. Те, що там нині відбувається, — це не бум, це просто природний розвиток великої країни.

Груди йому переповнювали такі не властиві для нього патріотичні почуття.

— Генрі Метьюрін не житиме вічно, у нього високий кров’яний тиск. Грей до сорока років буде вартий мільйонів тридцяти. Це грандіозно, любий друже, грандіозно.

Минали роки, Елліот регулярно листувався з сестрою і час від часу переказував мені, що вона пише. Грей та Ізабелла такі щасливі, їхні дівчатка — як квіточки. Спосіб життя вони ведуть, на Елліотову думку, саме такий, як слід: гостей приймають по-царському, а друзі так само по-царському приймають їх; він навіть задоволено сказав мені, що за три місяці Ізабелла з Греєм жодного разу не пообідали вдвох. Вир веселощів урвала смерть місіс Метьюрін — тієї безбарвної, але високородної жіночки, з якою Генрі Метьюрін одружився заради її зв’язків тоді, коли ще тільки утверджувався в Чикаго, куди його батько прийшов неотесаним селюком шукати щастя. З поваги до її пам’яті син і невістка цілий рік не запрошували на обід більше шести гостей разом.

— Я завжди вважав, що вісім — ідеальне число гостей, — сказав мені Елліот, дотримуючись свого правила у всьому знаходити світлу сторону. — Не забагато для загальної розмови й досить, щоб створити враження званого обіду.

Грей просто засипав дружину подарунками. На народження першої дитини він подарував їй перстень із великим діамантом, а на народження другої — соболину шубу. Справи не відпускали його надовго в Чикаго, та, коли йому випадали вільні дні, вони всією родиною проводили їх у Марвіні, у величному будинку Генрі Метьюріна. Генрі обожнював сина, ні в чому йому не відмовляв і якось на різдво подарував садибу в Південній Кароліні, щоб у мисливський сезон було куди поїхати на два тижні постріляти качок.