Ізабелла трохи пом’якшала й чекала продовження, а я, знаючи, що жінки завжди раді послухати про кохання, повів далі:

— Моралісти намагаються переконати нас, що статевий інстинкт має мало спільного з любов’ю. Вони схильні віднести його до епіфеноменів.

— Господи, а це що за дивина?

— Бачите, деякі психологи вважають, що свідомість супроводжує роботу мозку і визначається нею, але сама на неї не впливає. От як віддзеркалення дерева у воді: без дерева воно б не могло існувати, а дерево від нього не залежить ніяк. Як на мене, то це несусвітна бридня — стверджувати, що може бути любов без жаги. Коли кажуть, що любов може тривати після того, як померла жага, то тут уже йдеться про щось інше: про прихильність, дружбу, спільноту смаків та інтересів чи й про звичку. Головне — звичка. Двоє можуть за звичкою мати й далі статеві стосунки, десь так, як у людей пробуджується голод під ту годину, коли вони звикли їсти. Звісно, цілком можливий потяг без любові. Потяг — не жага, не пристрасть. Це — природний прояв статевого інстинкту, і значить він не більше, ніж будь-яка інша функція людського організму. Ось чому нерозумно чинять жінки, здіймаючи ґвалт, коли їхні чоловіки при нагоді бува вскочать у гречку.

— Це стосується тільки до чоловіків?

Я усміхнувся.

— Якщо ви наполягаєте, я ладен припустити в цьому повну рівноправність. Різниця лише та, що чоловіків випадковий зв’язок глибоко не зачіпає, а жінок — зачіпає.

— Дивлячись яка жінка.

Але я вперто вів своєї.

— Якщо любов — не жага, то це не любов, а щось інше; а жазі, щоб не погасла, потрібне не вдоволення, а перепони. Як ви гадаєте, чому Кітс закликає закоханого на своїй грецькій урні не сумувати? «…без поцілунку Тобі любить, а їй цвісти без краю!» Чому? Та тому, що вона недосяжна, і хоч би скільки він за нею гнався, вона завжди вислизатиме від нього. Адже обоє вони ув’язнені в мармурі урни, боюсь — не найкращого взірця своєї епохи. Ваша любов до Ларрі і його любов до вас була проста й природна, як любов Паоло й Франчески чи Ромео та Джульєтти. На ваше щастя, вона не скінчилася трагічно. Ви вийшли заміж за багатія, а Ларрі подався світами, щоб вивідати, якої ж пісні співають сирени. Жаги в його почутті не було.

— Звідкіля вам це знати?

— Жага не торгується. Паскаль сказав, що серце має свої докази, непідвладні розумові. Якщо я правильно його зрозумів, то він хотів сказати ось що: коли жага пойняла серце, воно знаходить свої докази, які не лише переконують, а й незаперечно доводять, що для любові не жаль нічого. Воно переконує вас, що й честю можна пожертвувати, що й ганьба — недорога ціна. Жага руйнує. Вона згубила Антонія і Клеопатру, Трістана й Ізольду, Парнелла й Кітті О’Ші. А коли вона не губить, то гине сама. І тоді приходить гірке усвідомлення, що змарновано кращі роки, що ти накликав на себе ганьбу, терпів люті муки ревнощів, зносив найтяжчі приниження, витратив усю ніжність серця, розтринькав усі скарби душі на якусь нікчемну шлюху, безмозку дурепу, кілочок, на якому ти повісив свою мрію і якому красна ціна — гріш.