— А чи не недооцінюєте ви, Ларрі, тих сил, з якими надумали поборотись? Щоб ви знали, філістери вже давно відмовились від вогнища й диби як засобу придушення небезпечних для них поглядів; вони винайшли зброю ще більшої вбивчої сили — глум.

— Мене не так легко дійняти, — усміхнувся Ларрі.

— Що ж, тоді лишається сказати одне: щастя ваше, велике щастя, що ви маєте постійний прибуток.

— Так, він мені добряче придався. Без нього я не зміг би зробити всього того, що зробив. Але тепер моє учнівство закінчилось. Нині цей прибуток для мене — лише тягар, та й годі. І я його позбудусь.

— Це був би вельми нерозважний вчинок. Єдине, що дозволить вам провадити обраний спосіб життя, — це матеріальна незалежність.

— Навпаки, матеріальна незалежність позбавила б мій спосіб життя будь-якого сенсу.

Я не стримав роздратованого жесту.

— Все це може бути ой як чудово для жебрущого праведника в Індії: він може спати собі під деревом, а благочестиві люди, аби зажити праведності, залюбки наповнять його мисочку їжею. Та американський клімат аж ніяк не годиться для ночівель просто неба, і, хоч я, може, знаю не так багато про Америку, але одне знаю достеменно: якщо всі ваші краяни одностайні в чомусь, то це в тому, що коли хочеш їсти, то будь ласкавий працювати. Бідолашний мій Ларрі, та перш ніж ви встигнете взятись за свою справу, вас там запроторять як волоцюгу в робітний дім.

Він засміявся.

— Знаю. Звісно, треба пристосуватися до навколишнього середовища і, звісно ж, я працюватиму. Приїду й спробую дістати роботу в гаражі. Я непоганий механік, думаю, що влаштуюсь.

— А чи не буде це пустим марнуванням енергії, яку з більшою користю можна було б ужити для чогось іншого?

— Фізичну працю я люблю. Я завжди рятувався нею від розумової перевтоми, добре покріпляє дух. Пригадую, читав я одну біографію Спінози й дивувався, як нерозумно міркує автор: мовляв, якою жахливою перешкодою було Спінозі те, що він мусив шліфувати лінзи, аби заробити собі на нужденне прожиття. А я певен, що це допомагало його мислительній роботі, хоча б тим, що відволікало на якийсь час від виснажливих теоретичних побудов. Коли я мию машину чи копирсаюся в карбюраторі, голова моя відпочиває, а коли впораєш таку роботу, приємно усвідомлювати, що ось це зробив, час — не минув марно. Звісно, я не мрію працювати в гаражі довіку. Вже стільки літ не був я в Америці, треба її заново пізнавати. Постараюся влаштуватись водієм вантажної машини. Це дасть мені змогу об’їздити всю країну з краю в край.

— Ви чи не забули про найкориснішу функцію грошей — вони заощаджують час. Життя таке коротке, стільки всього хочеться зробити, треба кожною хвилиною дорожити, а ви подумайте, скільки марнується часу, якщо йти пішки, коли можна під’їхати автобусом, чи трястися в автобусі, коли можна взяти таксі.