– Намагаємося розгадати таємницю, – відповів капітан.
– Ненавиджу таємниці, – Міллер почовгав до крісла.
– Тоді розкрий одну для нас. Ти знайшов чийогось вбивцю. Ти не можеш арештувати його самотужки, тож відправляєш інформацію напарнику. Але замість відправити ім’я злочинця, ти відправляєш йому всі зачіпки і докази. Чому?
Міллер кашлянув і почухав шию. Його очі дивилися на щось, мовби читали з якогось екрану, якого Голден бачити не міг.
– Тому що я не довіряю собі. Я хочу, аби мій напарник дійшов то таких самих висновків, що і я, але без тих зусиль, що приклав особисто. Я даю йому крапки і спостерігаю, що за картинка вийде, якщо він сам їх поєднає.
– Особливо якщо невірне тлумачення матиме наслідки, – докинула Наомі.
– Вам не сподобається завалити справу з вбивством, – детектив відповів кивком, – виглядає непрофесійно.
Панель перед Голденом дзенькнула.
– От лайно! Я ж знав, чому вони були такими обережними, – прокоментував капітан. – «Росі» вважає, що це стандартні двигуни від легкого крейсера, що їх будують «Верфі Буша».
– Це були земні кораблі? – перепитала Наомі. – Але вони літали без жодних розпізнавальних знаків і… сучі діти!
Це вперше Голден почув, щоб ця жінка кричала, але він розумів її почуття. Якщо кораблі ООН для спецоперацій знищили «Доннаджер», це означає, що за усім оцим стоїть Земля. Можливо, навіть за вбивством «Кентербері». Це означає, що марсіянські сили вбивали белтерів без причини. Таких белтерів, як Наомі.
Голден нахилився вперед, викликав комунікаційний дисплей і набрав код загальної трансляції. Міллер зачаїв дух.
– Та кнопка, що ти її натиснув, робить те, що я думаю, чи не так? – запитав він.
– Я закінчу завдання Келлі замість нього, – відповів Голден.
– Я навіть не уявляю, хто такий той бісів Келлі, – Міллер перейшов у наступ, – але будь-ласка, скажи мені, що його місія була не в поширенні оцих даних на всю Сонячну систему.
– Люди мають знати, що відбувається, – відповів Голден.
– Так, вони мають. Але чи не варт нам спочатку самим розібратися, що відбувається, перш ніж їм повідомляти? – відповів Міллер, і навіть голос його перестав видавати втому. – Чому ж ти такий легковірний?
– Агов, – Голден намагався призупинити Міллера, але той лише підвищив голос:
– Ти знайшов марсіянську батарейку, так? Тому ти вирішив розповісти це усій Сонячній системі – і самотужки розпочав найбільшу війну в історії людства. Тільки марсіянці були не єдиними, хто міг її там залишити. Тоді купка таємничих кораблів знищує «Доннаджер», в чому Марс звинувачує Пояс. Тільки, холєра, Пояс навіть не знав, що вони