– Ти насправді так не вважаєш, – відреагував детектив.

– Та… – Діоґо тішив себе, приймаючий той факт, що ця прозора надія – найкраще, що в них є, хоча може бути й фальшивою. – Мріяти не боляче, ке но²⁴?

– Але ж ти не вважаєш так? – повторив Джо і ліг на спину.

Перевантажувальний гель був занадто жорстким, аби вигнутися під вагою тіла при третині вазі, але все одно був комфортним. Він перевірив новини на терміналі, і таки да, хтось у марсіянському флоті прийняв рішення. Знадобилося чимало боєприпасів, надто в розпал гарячої фази війни, але вони пішли на це. У Сатурна стало на один місяць менше, і на одне ще не сформоване, ледь помітне нитчасте кільце більше – це якщо матерії після вибуху вистачить на його формування. Для нетренованого ока Міллера все виглядало так, наче вибух був спрямований на те, аби скинути уламки в захисну та нищівну гравітацію газового гіганта.

Було б нерозумно вважати, що уряд Червоної Планети не бажав отримати зразок протомолекули. Наївно вдавати, що організація такого масштабу і заплутаності була одностайною хоч у чомусь, не кажучи вже про річ настільки небезпечну і трансформуючу.

Але… була.

Можливо, самого факту, що хтось на іншому військово-політичному полюсі помітив ті самі докази, що й вони, і прийшов до тих самих висновків, було досить. Можливо, це лишало простір для надії. Він перемкнув термінал на стрім з Ероса. Сильний, переривчастий звук пробивався крізь каскад шумів. Голоси наростали, спадали і наростали знову.

Потоки даних зливалися одне в одне, і сервери з розпізнавання паттернів працювали з перевантаженням, намагаючись відшукати сенс у результуючій каші. Жулі взяла його за руку, і сон був настільки реалістичним, що він удавав, що відчуває її дотик.

Ти мій, сказала вона.

Як тільки це все закінчиться, подумав детектив. Реально, він не поспішав ставити останню крапку в справі. Спершу знайти Жулі, потім помститися за неї і тепер знищити проект, який забрав її життя. Але коли це звершиться, він може бути вільним.

Йому залишилось зробити останнє.

За двадцять хвилин прозвучав клаксон. За тридцять секунд двигуни фицнули, втискуючи його в захисний гель зі значним, до болі в кістках, прискоренням на цілих тринадцять днів. Лише раз на чотири години зменшуючи його до одного g для справляння біологічних потреб. Коли вони долетять, то недотренована команда майстрів на всі руки налаштує ядерні міни і, якщо руки схиблять, то їх буде анігільовано.

Менш із тим: поряд буде Жулі. Не справді, але буде.

Мріяти не боляче.