Светлый фон

Ваймз прогарчав, немов звір, — такий собі середньостатистичний ссавець — і побіг порожніми вулицями. 

У родинному маєтку Ремкінів було тихо. Парадні двері хиталися на завісах, охоче запрошуючи додому невихований вітер, що гуляв покинутими кімнатами у пошуках пилюки на антресолях. Він повіявся вгору сходами і з гуркотом прорвався крізь двері спальні леді Сибіл Ремкін, задеренчав флаконами й баночками, що стояли на її трюмо, поперегортав сторінки «Драконячих хвороб». 

Той, хто швидко читає, встиг би вивчити симптоми усіх хвороб, починаючи з обтесаних п’ят до зиґзаґоподібного горла. 

А там внизу, на найнижчому поверсі, звідки линув мерзенний сморід, бо ж там і тримали драконів, сидів Еррол і скидалося на те, що він має усі ті симптоми. 

Він хитався і злегка завивав. З його вух маленькими клубками виходив білий дим, що летів до дверей. Десь всередині його роздутого черева чулися гідравлічні вибухи, що звучали так, немов відчайдушні загони ґномів намагалися прокласти водогін крізь скелю та ще й у шторм. 

Його ніздрі палали, і Еррол уже цього не контролював. 

Інші дракони повитягували шиї і з осторогою за ним спостерігали. 

У його череві пролунав ще один вибух. Еррол зіщулився від болю. Дракони перезирнулися, а тоді тихенько вляглися на землю і позакривали очі лапами. 

 

 

Ноббі поклав голову на одне плече. 

— Виглядає багатообіцяюче, — сказав він критично. — Ми вже близько. Думаю, що шанси чоловіка з висолопленим язиком, в якого усе лице в сажі і який стоїть на одній нозі та співає «Пісню їжака», влучити у разливе місце дракона дорівнюють… що скажеш, Моркво? 

— Один до мільйона, я вважаю, — шляхетно відповів той. 

Колон глянув на них. 

— Слухайте, хлопці, — сказав він, — ви що, знущаєтесь? 

Морква подивився вниз — у бік площі. 

— Чорт забирай, — сказав тихо. 

— Що там? — різко спитав Колон і заходився озиратися довкола. 

— Та вони жінку до скелі ланцюгами приковують! 

Ватага визирнула за парапет. Величезний, але мовчазний, натовп, що заповнив площу, витріщався на бліду постать, що пручалася поміж шістьох вартових палацу.