— Ага, напросився, — сказав Ваймз неуважно і потер лікоть. Агонія у всій красі. 

Він переклав сікач в іншу руку і знову взявся трощити ланцюги, розуміючи десь у закутках свого розуму, що до нього поспішають ще декілька гвардійців, але поспішають «по-особливому» — так, як вміли лише вартові. Він це добре знав. То була така особлива манера поспішати, що керувалася гаслом: «Нас тут багато, нехай хтось інший йде першим». Себто Ваймз виглядав готовим убивати, а гвардійцям ніхто не платив за те, щоб вони вмирали, може, «якщо я бігтиму недостатньо швидко, то він уже піде собі…». 

Навіщо псувати хороший день гонитвою. 

Леді Ремкін скинула окови. Натовп загудів оплесками і не змовкав. Незважаючи на те, що зараз творилося в їхніх головах, слід визнати, що народ Анк-Морпорка ніколи не відмовляв собі у видовищах. 

Вона схопила ланцюг та почала намотувати на кулак. 

— Деяким вартовим слід пояснити, як варто поводитися з… — почала вона. 

— Не на часі, не на часі, — відмовив її Ваймз, вхопивши за руку. Здавалося, що він намагається зрушити гору. 

Аж раптом оплески та схвальні вигуки затихли. 

За спиною Ваймза пролунав звук. Не надто голосний. Радше невимовно неприємний скрегіт. То був звук того, як чотири лапи, що рясніли гострими кігтями, одночасно приземлилися на бруківку. 

Ваймз розвернувся і подивився вгору. 

Дракон був вкритий сажею. 

Всюди валялися шматки обгорілого дерева, які все ще жевріли. Велична бронзова драконова броня вкрилася чорними смугами. 

Він опустив голову, аж поки Ваймз не опинився за декілька футів від його очей, і спробував на ньому сфокусуватися. 

«Бігти, мабуть, сенсу немає, — мовив до себе Ваймз. — Та й якби був, я вже не маю сил». 

Він відчув, як його рукe оповила рука леді Ремкін. 

— Ти молодець, — сказала вона. — У тебе майже вийшло. 

Навколо ґуральні падав дощ з обвуглених скалок. Ставок перетворився на болото з уламків, що вкрилося густою плівкою попелу. З водяної гущі попелу з’явилася голова сержанта Колона. Він дістався берега і, немов якась морська форма життя, що воліла звершити пришвидшений процес еволюції, виліз із води. 

Ноббі уже сидів на березі. Розлігся, мов жаба, і стікав водою.