MADAME SOUBRINE. ROBES.

MADAME SOUBRINE.

ROBES.

Вона забула все від котячої посмішки мадам Субрін, гладкої, чорнявої жінки, можливо росіянки, що вийшла до неї з-за портьєри, з простягненими руками, тим часом, як інші клієнтки, що сиділи, чекаючи, на софах у вітальні в стилі імператриці Жозефіни, заздро дивилися на неї.

— Люба місис Герф, де ви були? Ваша сукня вже тиждень, як готова! — вигукнула мадам Субрін надто поправною англійською мовою. — Ой, голубонько, ви тільки-но гляньте на неї — щось розкішне! А як себе почуває містер Гаррпіскур?

— Я була надто заклопотана… Я ж кидаю свою посаду.

Мадам Субрін хитнула головою, моргнувши значущо, й повела її крізь завішені запоною двері до задньої кімнати.

— Ah ça се voit… Il ne faut pas trravailler, on peu voir deja des toutes petites rrides. Mais ils dispareaitront. Вибачте, голубко.

Товста рука, що оповивала їй стан, здавила її. Еллен злегка відсунулася.

— Vous la femme la plus belle de New Iorrk… Анжеліко, дайте сукню місис Герф! — гукнула вона пронизуватим, деренчливим, немов у цесарки, голосом.

Зблякла білявка з запалими щоками принесла на вішальці сукню. Еллен скинула сіре своє вбрання. Мадам Субрін тупцялася біля неї, муркочучи.

— Гляньте, Анжеліко, на ці плечі, на кольор волосся… Ah c’est le rêve.

Вона надто близько підходила до Еллен, немов кицька, яка хоче, щоб її погладили по спині. Сукня була блідозелена з пурпуровою й темносиньою облямівкою.

— Це я востаннє шию таку сукню. Мені вже надокучило ходити в зеленому та синьому.

Мадам Субрін з повним ротом шпильок лазила їй біля ніг, пораючись коло подолу.

— Досконала грецька простота, стан, як у Діяни… Одухотворена весною. Викінчена строгість Аннети Келлерман, з світочем свободи в руці… Мудра діва… — бурмотіла вона, не випускаючи шпильок з рота.

Вона має рацію, — думала Еллен, — у мене поганий вигляд. Подивилася на себе у високе трюмо. Постать розлазиться, почнеться біганина по інститутах краси, масаж, косметика.

— Regardez-moi ça, cherrie, — мовила кравчиня, зводячися на ноги й випускаючи шпильки з рота. — C’est le chef-doeuvre de la maison Soubrine.